«Інституції розглядають людину не як пріоритет, а як ресурс для продовження існування системи та отримання фінансування»
На цьому наголосила асистентка адвокаційного напряму Fight For Right Євгенія Булана під час презентації Стратегії деінституціоналізації, переконуючи в потребі реформи понад 500 учасників та учасниць з усієї України на заході «На шляху до ЄС: Імплементація Стратегії реформування інтернатних закладів для осіб старшого віку та осіб з інвалідністю та деінституціоналізації догляду».
Експертка додала, що ми прагнемо побудувати новий світ, у якому інституціям не буде місця, «адже вони ніколи не були і не будуть про людину». І це яскраво ілюструють цифри дослідження Fight For Right, які навела Євгенія:
«Ми провели аналіз бюджетних витрат у 26 інституціях у Хмельницькій області та з’ясували, що лише 35% коштів у них витрачають на потреби людини, тоді як 65% спрямовують на утримання самої системи. Це вказує на те, що інституції утримують себе, а не людей».
За даними Fight For Right, вартість проживання однієї людини в інтернаті в Хмельницькій області від 10 825 до 23 141 грн на місяць, але якість і обсяг послуг, які отримують люди в інституціях, мінімальні.
Про необхідність деінституціоналізації, забезпечення соціальних і медичних послуг у громадах говорили й представники та представниці ключових стейкхолдерів – Мінсоцполітики, ВООЗ, Офісу Омбудсмана, Міністерства юстиції.
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович закликала органи місцевого самоврядування об’єднати зусилля та розвивати соціальні послуги в громадах.
Як зазначила заступниця міністерки соціальної політики Уляна Токарєва, через війну ризик розширення інституцій значно зріс. Зокрема, ветерани й ветеранки та внутрішньо переміщені люди, які ніколи не мали досвіду проживання в закритих закладах, нині вимушені влаштовуватися в інституції.
«Ми маємо попереджати такі випадки, натомість надавати якісний догляд та підтримку. Про це якраз і сама Стратегія – забезпечити право людей з інвалідністю та людей старшого віку на незалежне життя, та їх інтеграцію до територіальної громади шляхом зміни системи інституційного догляду на систему, яка забезпечує можливість вибирати своє місце проживання. А також вибирати, з ким проживати, отримати доступ до послуг», – зазначила Уляна Токарєва.
Радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна переконувала учасників та учасниць заходу об’єднати зусилля для розбудови послуг підтриманого проживання в громадах.
Як вдається долати інституціоналізацію людей і впроваджувати підтримане проживання в Нідерландах та Великій Британії, розповіли представниці ВООЗ.
Однак навіть за кілька годин обговорення, різних аргументів і з фінансового боку, і з морального, і з огляду на людиноцентричність, все-таки серед учасників та учасниць заходу залишилося багато скептиків реформи. Це й не дивно. Адже про деінституціоналізацію на рівні держави почали говорити менше двох років тому, а за десятки років діяльності інституцій сформувалася ціла когорта їх «адептів», яким важко повірити, що можливий інший варіант співжиття нас усіх у громаді, людяний.
Така ситуація спонукає Fight For Right поширювати більше інформації про «зло» закритих інституцій, ділитися історіями людей з інвалідністю, яким вдалося почати незалежне життя поза межами інтернатних закладів, і вірити, що колись на «адептів інституцій» дивитимуться, як ми сьогодні дивимося, приміром, на «радянофілів».
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» (МФВ) та Disabled People’s Organisations Denmark (DPOD) у межах проєктів «Створення передумов для незалежного та гідного життя для всіх» та «Fostering dеinstilutiоnаlisаtiоn of people with disabilities in Ukrаinе», але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Фонду, Інституту Відкритого Суспільства (OSF), DPOD та New Democracy Fund (NDF).
