Карпатський ретрит для дівчат та жінок з інвалідністю
«Жити на повну». Цю фразу ми всі не раз чули ще до 24 лютого 2022 року, мовляв, використовуйте всі можливості активно проводити час… Нині ці слова набули нового відтінку, і для більшості українок та українців вони звучать наче заклик діяти попри все для збереження України. Та «жити на повну» – означає і піклуватися про свій ментальний та фізичний стан, аби сил вистачало і на зараз, і для майбутнього.
Тому Fight For Right наприкінці 2023 року організувала «Зміцнення: розвиткова програма для дівчат і жінок з інвалідністю» у чарівному місці в Закарпатській області – с. Пилипець.
Марина Текучова, керівниця напряму «Негайне реагування» Fight For Right, розповідає, що рекреаційно-розвиткову програму пройшли 16 учасниць та їхніх супроводжуючих близьких людей. Усі вони попри болючий вплив війни знаходять сили діяти і допомагати іншим: «Це жінки з різних областей України, активістки, які борються за права та цікавляться темою захисту прав людей з інвалідністю. Програма ретриту охоплювала розбудову таких м’яких навичок, як: стресостійкість, лідерство. І, авжеж, ми говорили про права жінок з інвалідністю. Ми змогли розвантажитись, перезавантажитись, підсилити одна одну, гарно та з користю провести час у відносній безпеці. Це було ковтком мотивації для всіх учасниць».
Запрошені дівчата та жінки насправді потребували такого перезавантаження, адже не з чуток знали про емоційне вигорання, безсилля від розпачу, хоча й до останнього ще чимало всього робили у своїх громадах та спільнотах – хто на локальному, хто на національному рівнях. Показовою в цьому є історія 23-річної учасниці ретриту Анастасії Крохмаль.
У січні 2022 року, перед повномасштабним вторгненням росії в Україну, Анастасія переїхала жити з рідної Полтавщини до Охтирки Сумської області. Уже за кілька тижнів це славне козацьке містечко російські війська почали нещадно обстрілювати, оскільки воно було на важливому перехресті плану наступу ворога. Хлопець Анастасії як військовий уже захищав Україну, а вона навіть не думала про евакуацію – залишилася в Охтирці підтримати його батьків.
На захист України в різні роки російсько-української війни стали її тітка, двоюрідний та троюрідні брати, хрещений, дядьки… Дівчина з 2014 року ще школяркою та студенткою почала волонтерити, а останнім часом волонтерство фактично стало її життям. «Допомагаю вимушеним переселенцям, для діток з родин ВПО проводжу майстер-класи, малюємо з ними, спілкуємося. Багато зборів організовую для рідних та друзів, які в ЗСУ, та їхніх побратимів та посестер для закупівлі автівок, аптечок, ліків… Так, хтось робить більше. А проте в мене волонтерська діяльність займає майже весь час, 24/7. Але хто, як не я?», – втомлено усміхається Анастасія, і ні словом не обмовляється, що часом обмаль сил навіть на звичну рутину.
Анастасія Крохмаль, учасниця ретриту
«Я, м’яко кажучи, до ретриту була вже дуже змучена, дзвінки отримувала без вихідних… Хоча я не вважаю, що щось масштабне роблю. Але ретрит у Карпатах по-справжньому дав змогу перезавантажитися, – розповідає дівчина. – Це були насичені декілька днів, за які мала змогу познайомитися з чудовими жінками та дівчатами з інвалідністю. У нас були надихаючі тренінги та онлайн зустрічі з запрошеними спікерками. Під час лекцій ми часто працювали в групах або в парах, що давало можливість познайомитися ближче. Там були мами дітей з інвалідністю, мені було цікаво послухати їхні історії. У мене мама теж активно відстоює права людей з інвалідністю, але коли я була маленька, про інвалідність так гучно не говорили».
Організаторки попіклувалися, щоб учасниці в ці дні у відносно безпечному куточку України змогли по-справжньому відчути гармонію. І погода та казкова природа навколо цьому сприяли. Оскільки неподалік Пилипця є одна із найкрасивіших карпатських місцин – водоспад Шипіт, в один з днів учасниці здійснили до нього невелику мандрівку.
За словами однієї з організаторок ретриту Марини Текучової, така підтримка для дівчат та жінок з інвалідністю була вкрай важлива: «Це як ковток мотивації і поштовх для подальшої роботи. Це була можливість обмінятись досвідом, ідеями, думками, болями та отримати корисні навички й інформацію».
Учасниця ретриту Наталія Денисенко вдячна за цю можливість відновитися й зазначила, що, окрім всього іншого, «усвідомила цікаві факти про себе і перезавантажилася на нові досягнення».
Згадки про кілька днів ретриту в межах програми «Зміцнення» ще довго додаватимуть сил, у цьому переконана й учасниця Марина Коновалова: «Це був суперкорисний та суперпродуктивний досвід! Із цього ретриту я винесла для себе багато корисної інформації, приємні знайомства, незабутні враження та спогади, що надихають».
Не приховує свого захоплення від поїздки і Анна Дженджеруха: «Дуже дякую за ретрит, нові знайомства, враження, вміння, надбання. До сих пір не віриться… Емоцій вистачить ще надовго! Дуже вдячна за вашу працю, за ту часточку, що вклала кожна!».
«”Надзвичайно” – це те слово, яким можу описати нашу поїздку та ретрит. Адже надзвичайно важливо зупинитися, подумати про себе, оглянутися навкруги. Бо неможливо бігти безперестанку. Надзвичайно важливе спілкування з колегами і учасницями, що надихає та згуртовує», – такий відгук отримали організаторки від Наталії Шишолік.
Наталія Шишолік, учасниця ретриту
Марина Текучова наголошує, що Fight For Right мали на меті мотивувати учасниць до лідерства і керування змінами, а для цього провели цікаві тренінги і практикуми: «Загальна сутність таких активностей полягає в тому, щоб надати не лише конкретну допомогу, а й створити умови для самореалізації та повноцінної участі жінок з інвалідністю в суспільстві у такі тяжкі і важливі часи війни».
Загалом під час заходу від Fight For Right організаторки вкотре переконалися, що дівчата та жінки з інвалідністю не бояться викликів, готові брати на себе відповідальність і розв’язувати проблеми спільноти. Але часом їм не вистачає ось таких платформ для висловлення, об’єднання, зміцнення та відновлення.
Ініціатива впроваджена Fight For Right за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні #unwomenukraine та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) Women’s Peace & Humanitarian Fund, гнучкого й оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
