Медичні вироби та інші засоби: отримати не можна відмовити
Охорона здоров’я є одним із головних напрямів діяльності нашої держави. Тому Україна взяла на себе зобов’язання забезпечувати людей під час амбулаторного чи стаціонарного лікування необхідними медичними виробами та засобами (далі – МВЗ) безкоштовно.
Розгляньмо, які саме МВЗ держава має надавати безкоштовно людям з інвалідністю, дітям з інвалідністю та деяким категоріям громадян без встановлення інвалідності за медичними показаннями, а також процедуру надання МВЗ.
Слід розрізняти медичні вироби та засоби, що надають органи охорони здоров’я, від допоміжних засобів реабілітації, які надають органи соціального захисту осіб з інвалідністю.
Порядок забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1301 (із наступними змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1301).
Тож перейдімо до відповідей на основні запитання щодо забезпечення МВЗ.
Які медичні вироби та інші засоби можна безкоштовно отримати від держави?
Медичні вироби та інші засоби виокремлюють ті, якими людей забезпечують у закладах охорони здоров’я для використання в амбулаторних умовах, та для лікування в стаціонарних умовах. Переліки цих МВЗ є вичерпними, тож наразі можна розраховувати на безкоштовне отримання лише цих видів виробів та засобів від держави.
Хто має право на отримання МВЗ?
У п. 1 Порядку № 1301 виокремлено такі категорії людей, які мають право безоплатно отримати від держави МВЗ:
- особи з інвалідністю;
- діти з інвалідністю;
- визначені категорії осіб (абз. 6, ст. 4 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»), незалежно від встановлення інвалідності, а саме –
- військовослужбовці/-виці (резервісти/-ки, військовозобов’язані , добровольці/-лиці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту,
- військовослужбовці/-виці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи,
- поліцейські,
- особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці/-виці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань,
- особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,
- працівники/-ці підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,
- мирні громадяни/-ки, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, за умови, якщо такі особи не вчиняли кримінальних правопорушень.
Які документи слід подати, щоб стати на облік та отримати МВЗ?
Потребу в забезпеченні медичними виробами (крім зубопротезування) визначають (п. 5 Порядку № 1301):
- особам з інвалідністю – Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації або висновком ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., – безстроково або строк дії якої не закінчився);
- дітям з інвалідністю – лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) на підставі індивідуальної програми реабілітації;
- визначеним категоріям осіб – військово-лікарська комісія (ВЛК) або ЛКК на підставі висновку.
Тип (вид) медичного виробу або його заміну визначає лікуючий лікар, після чого (за медичними показаннями) людину з інвалідністю направляють на МСЕК (дітей з інвалідністю – ЛКК) для внесення даних до індивідуальної програми реабілітації, визначені категорії осіб надають висновки на ВЛК або ЛКК для отримання висновку за встановленою формою.
Відсутність в індивідуальній програмі реабілітації типу (виду) медичного виробу не може бути підставою для відмови в забезпеченні медичним виробом (п. 15 Порядку № 1301).
Облік людей, які потребують МВЗ, ведуть структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних та прирівняних до обласних державних адміністрацій (п. 6 Порядку № 1301).
Щоб стати на облік, людина подає самостійно або її законний/-на представник/-ця, чи в передбачених випадках керівник/-ця закладу/установи, де перебуває людина, такі документи (п. 7 Порядку № 1301):
1) заяву про взяття на облік за встановленою формою,
2) копію паспорта громадянина/-ки України, тимчасове посвідчення громадянина/-ки України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця/-ки, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);
3) довідку МСЕК про встановлення інвалідності (для дітей з інвалідністю – висновок ЛКК) у разі, коли людина вперше звертається до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я або коли змінюється група і причина настання інвалідності;
4) індивідуальну програму реабілітації (для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю) або висновок ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., – безстроково або строк дії якої не закінчився), для визначених категорій осіб – висновок ВЛК чи ЛКК;
5) посвідчення про взяття на облік бездомної особи (для бездомних осіб);
6) документ, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копії сторінок паспорта громадянина/-ки України з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта громадянина/-ки України;
7) довідку про реєстрацію місця проживання для дітей з інвалідністю віком до 14 років та інших осіб, у разі подання паспорта у формі картки (крім бездомних осіб).
Законні представники/-ці людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи визначених категорій осіб та/чи керівник/-ця закладу (установи) також подають документи, що підтверджують особу та повноваження як законного/-ї представника/-ці або керівника/-ці закладу (установи).
Якщо до заяви додані не всі документи, структурний підрозділ із питань охорони здоров’я повідомляє заявнику/-ці в триденний строк, які документи ще необхідно подати.
Важливо, що в разі зміни місця надання медичних послуг людина, яка має право на МВЗ, або її законні представники/-ці, звертаються із заявою в паперовій або електронній формі до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за новим місцем надання медичних послуг. Після отримання заяви структурні підрозділи з питань охорони здоров’я за новим та попереднім місцем надання медичних послуг обмінюються необхідною інформацією щодо заявника/-ці (п. 12 Порядку № 1301).
Людину знімають з обліку осіб, які потребують МВЗ, у разі (п. 13 Порядку № 1301):
1) анулювання відповідних медичних показань для забезпечення медичним виробом;
2) виїзду на постійне місце проживання за кордон;
3) настання смерті.
У разі зняття з обліку картка забезпечення медичними виробами особи зберігається у структурному підрозділі з питань охорони здоров’я упродовж 50 років.
У який строк надають МВЗ?
Заклади охорони здоров’я надають МВЗ у порядку черговості надходження заяв із необхідними документами, хоча і встановлено, що діти з інвалідністю забезпечуються медичними виробами першочергово (п. 18 Порядку № 1301).
Законодавством не передбачений конкретний строк забезпечення МВЗ. Це зумовлено тим, що процедура забезпечення МВЗ передбачає спочатку подання людиною пакету документів для постановки її на облік осіб, які потребують МВЗ. Потім проходить перевірка повноти і правильності заповнення поданих документів у структурному підрозділі охорони здоров’я державної адміністрації обласного рівня. Після перевірки отриманих документів цей структурний підрозділ складає відомість для забезпечення конкретної людини необхідними МВЗ та передає його в місцевий заклад охорони здоров’я за її місцем перебування.
Фактично людей забезпечують МВЗ місцеві заклади охорони здоров’я (або установи попереднього ув’язнення чи відбування покарання), які визначаються структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних держадміністрацій, відповідно до зазначених вище відомостей (п. 17 Порядку № 1301).
Після отримання МВЗ людина розписується у відомості, один примірник якої повертають до структурного підрозділу охорони здоров’я обласної державної адміністрації, а другий – залишають у закладі охорони здоров’я, що видав цей МВЗ.
Разом із МВЗ надається інструкція щодо застосування медичного виробу та талон на гарантійний ремонт (п. 17 Порядку № 1301).
Отже, від дати подачі заяви з пакетом документів до дати фактичного отримання необхідного МВЗ минає певний час. Якщо на момент подання заяви, у структурного підрозділу охорони здоров’я є необхідний тип (вид) МВЗ, то людина швидше його отримає. У разі відсутності в структурному підрозділі з питань охорони здоров’я необхідного типу (виду) МВЗ на дату подання заяви, людину забезпечують необхідним медичним виробом у порядку черговості надходження заяв (п. 9, 16 Порядку № 1301).
Тож заявнику важливо пересвідчитись, чи подано всі необхідні документи, оскільки від цього залежить місце в черзі на безкоштовне отримання необхідного МВЗ.
Ще одним важливим чинником строку видачі МВЗ є наявність необхідних коштів на це в держави. Джерела фінансування для безоплатного забезпечення МВЗ визначені як кошти державного, місцевого бюджетів та інші незаборонені джерела фінансування. Тому за відсутності належного фінансування МВЗ не можуть бути придбані в необхідній кількості.
Після видачі особі МВЗ структурний підрозділ із питань охорони здоров’я вносить про це запис до картки забезпечення медичними виробами, а також до Централізованого банку даних із проблем інвалідності (п. 10 Порядку № 1301).
У якій кількості та на який строк видають МВЗ?
Певні МВЗ для використання в амбулаторних умовах видають у кількості, чітко визначеній у додатку № 1 до Порядку № 1301, наприклад: пелюшки (поглинаючі) – 60 шт./місяць, підгузки (дитячі, дорослі) – 120 шт./місяць тощо . В іншому випадку кількість МВЗ визначено медичною документацією.
Медичний виріб видається на строк, обумовлений інструкцією щодо його застосування.
Для заміни медичного виробу після закінчення строку його експлуатації або дострокової заміни особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, визначені категорії осіб або їхні законні представники/-ці та керівники/-ці закладів (установ), подають структурному підрозділу з питань охорони здоров’я заяву про його заміну за встановленою формою (п. 17 Порядку № 1301).
У разі виникнення потреби в заміні медичного виробу за медичними показаннями, людина, яка потребує МВЗ, або її законний/-а представник/-ця чи керівник/-ця закладу (установи), на підставі довідки лікуючого лікаря/-ки повторно звертаються до МСЕК або ВЛК чи ЛКК, із метою внесення змін до індивідуальної програми реабілітації або отримання відповідного висновку (п. 20 Порядку № 1301).
Із якими труднощами зіштовхуються люди під час отримання МВЗ?
Головною проблемою є недофінансування цих статей витрат у державному і місцевому бюджетах, що зумовлює дефіцит МВЗ, тривале очікування їх в черзі на отримання. Цьому сприяє також розмитість джерел фінансування для придбання МВЗ, до яких належать бюджети різних рівнів. На жаль, встановити, за кошти якого саме бюджету має купуватись той чи інший МВЗ, складно.
До медичних виробів і засобів, якими держава мала би безкоштовно забезпечувати громадян/-ок, належать такі важливі для повсякденного використання слухові апарати, мовні процесори, протези очей, кардіостимулятори, штучні протези клапанів серця, ендопротези суглобів та інші. Однак багато людей не знають про своє право отримати ці МВЗ від держави безкоштовно і купують їх самостійно.
Проблемним є також питання оформлення документів в електронній формі, оскільки в Порядку № 1301 передбачено звіряння поданих документів із оригіналами. Тому суперечливість положень нормативного акту нині не дає змоги повною мірою реалізувати право подати документи дистанційно.
Важливим недоліком законодавства є також відсутність можливості отримати компенсацію від держави за самостійно придбані особою МВЗ, на відміну від допоміжних засобів реабілітації, щодо яких така можливість передбачена. Однак не зрозуміло, чому, наприклад, слухові апарати чи ендопротези належать до медичних виробів і засобів, за які отримати компенсацію неможливо, а скажімо, протези молочної залози чи кінцівок належать до допоміжних засобів реабілітації, за які компенсація державою виплачується.
На жаль, це не всі проблеми, з якими зіштовхуються люди під час реалізації свого права на безкоштовні МВЗ, і на їх усунення знадобиться не один рік, навіть якщо на те буде політична воля. Водночас сподіваємося на ефективні реформи для поліпшення життя людей з інвалідністю і забезпечення їх необхідними медичними виробами та іншими засобами.
Звертаємо увагу, що цей огляд нормативних актів зроблений станом на початок 2024 року. У разі внесення змін до нормативних актів, описані тут процедури можуть змінюватись. Тому радимо додатково перевіряти на актуальність редакцій нормативних актів, на які є посилання у тексті цієї публікації.
Автор: Олександр Бордаченко, адвокат
