“Мене надихає те, що зараз громадськість стала свідомою, більш активною”: історія Світлани Новікової про те, як одне знайомство привело її в активізм
Це продовження історій активістів/ок Команди відновлення Fight For Right, котрі працюють над тим, щоб План відновлення враховував потреби людей з інвалідністю. Кожен та кожна з членів/кинь команди розповідає про власний досвід активізму, свої способи формування нових підходів у громадах, а також про те, як відбуваються ці зміни.
Світлана жила у Києві, працювала у сфері бізнесу і мала сформовані погляди на життя, але згодом вирішила, що не хоче жити у великому місті і переїхала до села Вельбівка на Полтавщині. Саме там одна зустріч змінила її життя та привела до активізму. В результаті вона з однодумцями заснувала громадську організацію “Рідний край – Гадяччина” і вже понад 4 роки працює у правозахисній сфері.
Одна зустріч – шлях до нового бачення
“Я не планувала займатись громадською діяльністю”, – говорить Світлана на початку інтерв’ю, хоча зараз вона співзасновниця громадської організації, активістка та людина, що публічно відстоює права осіб з інвалідністю.
У селі її сусідами стала сім’я Сергачових, де проживав підліток Олег. У нього працював лише палець лівої ноги. Знайомство з хлопцем відбулось за складних умов, коли виявилось, що батьки не могли надати йому достатній догляд. Хлопець увесь час знаходився вдома, не міг самостійно пересуватись та харчуватись. Світлана думала, чим можна допомогти йому і вирішила виконати якусь з його мрій на новорічні свята.
Щороку в своїй релігійній громаді вона допомагає здійснювати дитячі бажання. Парафія отримує листи від дітей з побажаннями, а прихожани допомагають втілити їх в реальність. Так сталось, що того року (2019 рік) жінці не вистачило листа, тому вона вирішила здійснити мрію сусіда Олега. Тоді хлопець попросив купити йому смартфон.
“Спочатку я трохи скептично поставилась до ідеї покупки смартфону, але вирішила, що ми це зробимо. Мені вдалось здійснити трохи більше, ніж було заплановано. Я порадилась зі своєю сім’єю, долучився мій син, і ми купили ще й ноутбук”.
З наявністю ноутбука та смартфону Олег почав активно спілкуватись зі Світланою і одного дня вона отримала повідомлення з проханням викликати поліцію, бо його життю загрожує небезпека.
“Це було вночі, я одразу кинулась в будинок до родини хлопця. Побачила там маму в стані алкогольного сп’яніння і побитого Олега. Викликала поліцію. Після цієї історії в мені щось спрацювало. Я чітко зрозуміла, що такого в сучасному світі бути не може, це те з чим я радикально не погоджуюсь. Саме тоді прийшло рішення про те, що скільки буде можливість бути поруч з Олегом, я не допущу повторення таких історій”.
Цей досвід спонукав Світлану розібратися в темі захисту прав людей з інвалідністю та активно діяти: вона зверталась у соціальні служби, профільні департаменти органів місцевого самоврядування, спілкувалась зі старостою села.
“На жаль, жодна з державних інституцій, жодна з організацій не допомогла й адекватно не відреагувала. І я тоді задумалась, що ті великі кошти, які виділяє держава на допомогу та підтримку людям з інвалідністю, вони фактично не працюють, тому що навіть зробити життя підлітка безпечним я не змогла.
Мама могла в будь-який момент побити Олега, не годувати його. Це і є домашнє насильство. Він міг померти з голоду. Для мене це було несподіваним відкриттям, я працювала в бізнесі більшу частину свого життя, бачила зовсім інші історії, і ніколи не зіштовхувалась з такими проблемами”.
Згідно з дослідженнями, проведеними Національною службою здоров’я Великої Британії 2020 року, лише від 10% до 20% випадків насильства чи зловживань щодо людей з інвалідністю фіксуються соціальними службами чи поліцією. Ще меншим є відсоток звернень про насильство та зловживання щодо людей з інтелектуальною інвалідністю. На жаль, аналогічних досліджень в Україні не проводилось. Тема насильства щодо людей з інвалідністю фактично є замовчуваною.
Люди з інвалідністю часто стають жертвами домашнього насильства, ці випадки рідко фіксуються саме через такі причини як в Олега: відсутність засобів зв’язку, залежність від кривдників, незнання куди і як звертатися.
Згодом вона прийняла рішення розказати історію Олега публічно у ток-шоу на одному з телеканалів, це було способом привернути увагу громадськості до проблеми, а також розказати історію звичайного підлітка, який має власні мрії про освіту, роботу та самостійне життя.
“Я не бачила жодної різниці між потребами підлітка з інвалідністю та будь-якого іншого підлітка. Я говорила про проблему домашнього насильства. Коли домашнє насильство хочуть капсулювати в сім’ї – це дуже помітно. Мені погрожували батьки хлопчика, щоб я не виносила це сміття назовні. Мені погрожував староста села, щоб я не колотила людей. Тобто усім було б комфортно, щоб це насилля втрималось в кордонах того будинку”.
До дискусії на ток-шоу були залучені експерти, психологи, педагоги, багато уваги приділялось темі домашнього насильства, і був позитивний ефект, тому що після виходу в ефір і цього спілкування побиття Олега більше не повторювались. Також хлопець отримав підтримку багатьох людей, йому писали, пропонували допомогу, цікавились його життям.
Відтоді минулого 4 роки, зараз Олег заробляє, має професію, він підприємець, що працює у сфері SMM (маркетинг у соціальних мережах), розробляє чат-боти. Олег – член громадської організації, і ми разом з ним займаємось напрямком безбар’єрності ГО “Рідний край Гадяччини”. Крім цього Олег активно включений у діяльність громадської організації і має перші кейси з покращення архітектурної доступності у місті.
У Гадячі є супермаркет, де був нормативний пандус, добре побудований, але він був з перешкодами, тому що покупці паркували до нього велосипеди. Олег зв’язався з керівництвом цього магазину, пояснив у чому полягає проблема, надав рекомендації і в короткі терміни проблема була вирішена. Це один із перший кейсів з безбар’єрності, який втілився завдяки роботі хлопця.
“Моя історія і моє знайомство з Олегом заклало такий фундамент, що я почала цікавитись проблемами дітей з інвалідністю. Я задавала собі питання, чому системи, які покликані допомагати людям з інвалідністю не спрацьовують. І питання, чому наші люди ставляться з острахом до людей з інвалідністю, чому вони соромляться до них підійти, чому реакція тільки жалість”.
Активізм у міському просторі
Світлана шукала інформацію, різні практики та досвіди, як робити середовище навколо доступним та дружнім до всіх. Саме з цього народилась потреба створити громадську організацію, щоб допомагати людям з інвалідністю.
“Мені хотілось навчити людей з інвалідністю самостійно боротись за свої права, щоб вони стали більш проактивними та освіченими і могли захищати себе самі”.
До організації вдалось залучили людей з інвалідністю з місцевої громади та проводити з ними адвокаційні кампанії. Наразі проводяться навчання інструментам, з допомогою яких можна впливати на процес прийняття рішень на місцевому рівні. Крім цього, відбуваються акції в місті Гадяч та громаді. Нещодавно активісти тестували новий простір на архітектурну доступність. Світлана з колегами розробили спеціальний чек-лист, в якому відобразили всі необхідні пункти для досягнення архітектурної доступності на основі українського законодавства (яке покриття, яка висота, яка ширина, які бордюри, зовнішні пандуси). Протестувати відповідну ділянку на кріслі колісному запросили військового.
“У нашому місті все більше людей на кріслах колісних, саме ветеранів або тих, хто лікується у лікарні. І ми розуміємо, що з часом таких ветеранів і ветеранок ставатиме все більше і більше, тому дуже важливо підготувати місто саме до їх прийому”.
Світлана разом з активістами/ками тестували новий простір на архітектурну доступність у Гадячі
До проведення тестування долучилося 15 людей, зокрема депутатка міської ради, представниця департаменту архітектури, члени_ки організації та жителі_ки громади. Маршрут йшов центральною частиною міста: від лікарні до міської ради. На цьому відрізку тестувальними зафіксували 32 бар’єри, з яких 7 були небезпечними для життя.
Світлана з активістками та активістами
За словами Світлани, завдяки тестуванню вдалось показати членам громади і тим, хто долучився безпосередньо до процесу, з чим вони стикаються люди з інвалідністю кожного дня, коли хочуть добратись до аптеки, громадської будівлі, щоб отримати послугу. На шляху виникають бар’єри. Саме для кращого розуміння цих проблемних питань організація зосередилась на освітніх та просвітницьких заходах, круглих столах, обговореннях з залученням фахівців/чинь та жителів громади.
Відновлення України
“Коли я шукала відповіді на питання, як на місцевому рівні вирішувати проблеми, з якими зіштовхуються люди з інвалідністю, як підтримувати, як відстоювати їхні права і т.д., я проходила різні курси навчання і потрапила до навчання (навчального курсу “Відновлення України: демократична участь для розробки інклюзивного плану”, – ред.) від Fight For Right. Після навчання я пройшла тестування і за результатами пройшла в Команду відновлення”.
“Рідний край – Гадяччина” за підтримки Fight For Right організували зустріч для формування адвокаційного плану, розробки алгоритму залучення членів організації до комітету доступності Гадяцької міської ради.
“Я входжу в команду відновлення і на своєму місцевому рівні, впроваджую ті зміни, які ми напрацьовуємо”.
За словами Світлани, в План відновлення покладені хороші ідеї, але при їх реалізації можуть виникнути труднощі. Наприклад, на обласному рівні підписана декларація про підтримку Національної стратегії з безбар’єрності до 2030 року (місто Полтава), але на рівні міст, менших населених пунктів (місто Гадяч та село Вельбівка) місцева влада не планує виділяти фінансування на цю програму через державні обмеження на фінансування інфраструктурних об’єктів. Поза тим, постає виклик для ветеранів/ок, людей з маломобільних груп уже зараз, оскільки центр міста є недоступним для пересування на кріслах колісних.
“Ветерани на кріслах колісних не можуть пересуватись дорогами. Люди не мають доступу до інфраструктури, до лікування, харчування. Вони перебувають вдома, тому що тротуари з бар’єрами. Проблема на місцевому рівні: чи захочуть реалізовувати це все (зміни, -ред.) на місцевому рівні”.
Громадська організація своєю діяльністю створює тиск на міську владу, завдяки дослідженням з доступності, матеріалах в медіа та своїй повсякденній роботі. На основі отриманих даних активісти розроблять пропозиції вирішення проблем та викликів, що є у громаді.
“Ми підштовхуємо місцеву владу, щоб вона активніше взялась за реалізацію цього плану”.
План дій, що прийнятий на обласному рівні, без змін був прийнятий на міському рівні, – говорить Світлана. Це свідчить про те, що на місцевому рівні немає розуміння його важливості і як він має втілюватись у конкретному місті з певним архітектурним та громадським ландшафтом.
Активісти сконтактували з департаментом архітектури, щоб спільними зусиллями пристосувати план з безбар’єрності до потреб та викликів Гадяча, щоб він більше відображав проблематику громади. Для цього прийняли рішення долучитись до міського комітету доступності, подали 8 кандидатів_ок, але погодили лише кандидатуру Світлани. На цьому етапі буде подане клопотання спільно з Fight For Right з рекомендацією включити до комітету більше людей з інвалідністю, щоб вони могли долучитись в процес обговорення та прийняття рішень з доступності в громаді. Нелогічно, коли у комітеті доступності немає жодного представника/представниці маломобільних груп.
“Ми не опозиція міській владі, ми хочемо її контролювати та стимулювати. Тому ми такими маленькими кроками, маленькими ініціативами, мотивуємо її приймати рішення, які з нашої точки зору, важливі і необхідні громаді”
Наразі Світлана чекає рішення про прийняття до складу комітету доступності при Гадяцькій міській раді. Там вона зосередить свою роботу над створенням безбар‘єрного середовища у місті спільно з з архітекторами, депутатами, спеціалістами профільних відділів, громадськістю над створенням безбар‘єрного середовища у місті. Крім цього, буде проведено дослідження укриттів. По результатах дослідження заплановано провести круглі столи, за участі представників бізнесу, громадськості, архітекторів, ОМС для обговорення і формування пропозицій стосовно виявлених проблем.
Активіський шлях Світлани та діяльність ГО “Рідний край – Гадяччина” – це приклад того, як одна подія може об’єднувати, мотивувати та розвивати громаду. Організація активно веде свою діяльність через публічні заходи, інструменти участі та освітні ініціативи – усе це в комплексі робить Гадяцьку громаду на Полтавщині доступнішою.
