Мистецтво без обмежень: Як художниці з інвалідністю додали гуцульського колориту стилю арт-брют

Мистецтво без обмежень: Як художниці з інвалідністю додали гуцульського колориту стилю арт-брют

У затишному просторі Музею народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові ваблять яскраві картини з виставки «Боже, вільна я». Унікальність робіт у тому, що авторки – художниці з інвалідністю Юлія Куриляк та Мар’яна Газда, які працюють у стилі арт-брют, у свої твори додали оригінальні гуцульські мотиви.

Ініціаторка виставки Ольга Ставникович та художниця Юлія Куриляк розповіли, яка відома мисткиня їх на це надихнула, а також про можливість самореалізації мисткинь з інвалідністю та розвиток напряму арт-брют в Україні завдяки субгрантам від Fight For Right.

«Справжнє мистецтво не має правил»

Художня студія Ольги Ставникович у Львові за п’ять років з моменту відкриття стала місцем, де панує творчість, необмежена правилами, умовностями. У майстерні митці та мисткині з інвалідністю створюють картини, різні вироби і передають своє бачення світу та взаємодії з суспільством із дивовижною чуттєвістю.

Ідея заснування студії виникла ще 2020-го року, коли Ольга провела перші майстер-класи для дівчини із синдромом Дауна. Згодом звернулися й інші родини, адже бачили наскільки вдається у співпраці з мисткинею самореалізуватися людям з інтелектуальними порушеннями.

Ольга щиро зізнається, що після класичного академічного шляху з вивчення дизайну (Львівська національна академія мистецтв, стажування у Фінляндії та Італії), справжню творчу свободу їй відкрила співпраця з митцями та мисткинями з синдромом Дауна та розладами аутистичного спектра (РАС), які творять поза концепціями, правилами.

«У них зовсім інше бачення мистецтва, ніж, наприклад, у мене. Вони просто творять, не мають жодних рамок і кліше. Справжнє мистецтво не має правил».

На вільному самовираженні акцентовано і на сторіночці художньої студії Ольги: «Наша студія – це про команду людей, які ставлять перед собою Велике завдання: самореалізації людей з інвалідністю через мистецтво, а також популяризації цього мистецтва та художників/-ць з синдромом Дауна та РАС. Наша студія – це про Нове суспільство, яке дивиться на світ з іншої перспективи, де різноманітність є не проблемою, а силою».

За роки діяльності Ольга Ставникович із відвідувачами та відвідувачками арт-майстерні організували різні пленери, їздили з екскурсіями Україною, співпрацювали з різними брендами одягу та аксесуарів, які купували роботи мисткинь та митців і на їхній основі оформлювали свої вироби. І навіть перша леді України Олена Зеленська має в колекції шкарпетки з візерунками однієї з художниць студії Ніколь. Картини мисткинь також продають на аукціонах у різних країнах світу.

«Серед гір, мистецтва й тиші»

На початку осені Ольга Ставникович спільно з ГО «Центр творення» отримали грант від організації людей з інвалідністю Fight For Right для втілення проєкту «Самореалізація через мистецтво». За два місяці вдалося здійснити чимало:

  • організувати поїздку до Криворівні на арт-резиденцію до будинку Параски Плитки Горицвіт двох художниць – Юлії Куриляк та Мар’яни Газди;
  • створити серію картин для виставки за гуцульськими мотивами;
  • провести майстер-класи з малювання автентичних гуцульських взорів ще для п’яти художниць з інвалідністю;
  • висвітлити життєвий шлях Параски Плитки-Горицвіт та її вплив на творчість учасниць;
  • організувати виставку картин художниць з інвалідністю у Львові.

Центральною подією стала арт-резиденція. Упродовж кількох днів художниці працювали у просторі, сповненому тиші, гір і внутрішньої сили — у домі-музеї Параски Плитки Горицвіт: «Ми вибрали її, тому що вона теж була дуже сильною, вільною і глибокою жінкою, яка мала свої цінності, яких притримувалась до кінця життя».

За словами Ольги, резиденція для мисткинь дала значне зростання. Завдяки величезному набутку Параски Плитки-Горицвіт Юлія та Мар’яна побачили, як по-різному можна проявляти свої таланти: через картини, рукописні книги, фотографування, збір взорів та старовини, створення різних автентичних побутових речей. Художниці відтворили на одній із картин тантамареску – стенд для фотографування, в якому зроблені спеціальні отвори для голови. Саме такі стенди свого часу створювала Параска Плитка-Горицвіт у Криворівні.

Для художниць це була не лише творча мандрівка, а й особистісний виклик. Зокрема, Мар’яна вперше в житті самостійно вирушила в подорож. Захоплена описами звичаїв та фото, зробленими Параскою Плиткою-Горицвіт, мисткиня створила серію картин, що передають насиченість життя гуцулів, яскравість традиційних дійств, зокрема весілля, увагу до вбрання та яскравого самовираження, символічності птахів та тварин.

Юлія поділилася, що найбільше під час арт-резиденції їй сподобалися екскурсії, вона часто телефонувала подругам і ділилася враженнями. А після повернення створила серію картин, а також написала збірку віршів «Голуб скарбник», уклала їх у рукописну книгу, яку сама й проілюструвала. Десятки подібних книжок мисткині побачили в будинку-музеї Параски Плитки-Горицвіт.

У своїх роботах для виставки художниці переосмислили особистий досвід. Юлія Куриляк розповіла:

«Я люблю різні [кольори], просто мій гороскоп любить більше зелений колір. …Гори і пейзажі я малюю, як кудись їду. Наприклад, на відпочинки, чи ще кудись. – А вас надихає місто? – Так, теж надихає. Хоча не так, як природа. Але у мене була одна робота. Я малювала Львів. Просто зараз тут її немає».

На запитання, що художниця бачить у святих, наприклад в Ісусі або Діві Марії, яких зображує на картинах, Юлія не замислюючись відповіла: «Найбільшу любов». І додала, що саме завдяки молитві та медитації їй вдається вгамувати сум, який охоплює через війну та після нещодавньої втрати її рідної людини.

Поступ у розвитку стилю

Бути правдивими і вільними – це та цінність, що об’єднує митців і мисткинь арт-студії Ольги Ставникович. Тут творчість стала містком не лише до самореалізації, а й соціальної інтеграції людей з інвалідністю.

Окрім значного мистецького зростання, Ольга вбачає позитивний момент і в тому, що подібні самостійні подорожі, пленери, арт-резиденції дають можливість впевнитися хлопцям та дівчатам з інтелектуальною інвалідністю у своїх силах і вміннях. А також переконати їхніх батьків і матерів, що вони можуть бути незалежні і досягати визнання.

 

«Мені здається, Юлія і Мар’яна навіть приїхали зовсім іншими. Відчувається і їхній особистісний зріст», – переконана кураторка.

Загалом художницям арт-студії вдалося зробити значний поступ у розвитку напряму арт-брют в Україні. До слова, це не перша виставка мисткинь за підтримки Fight For Right. У січні в студії Ольги Ставникович спільно з ГО «Майстерня Мрії» художниці створювали серію картин для виставки «Просто малюнки». Презентація мала значний успіх і підтримку художниць з інвалідністю.

Виставка «Боже, вільна я» в Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові триватиме до 1 грудня. Поспішіть! І переходьте за прикріпленими під картинами QR-кодами, щоб побачити, як вони «оживають» у коротких анімаціях.

Проєкт «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» впроваджує Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні @unwomen_ukraine та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (@wphfund) — гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи, щоб підвищити спроможність місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

Авторка: Ірина Довгаль, комунікаційна менеджерка ГО Fight For Right

Читайте також