Огляд ситуації в Харківській області, Україна
RE: евакуація закладів стаціонарного догляду
Підготували: ГО Fight For Right/Боротьба за права, 21 червня 2024 р.
Харківська область України протягом останніх кількох місяців зазнала значного впливу через триваючий конфлікт, спричинений російським вторгненням. Зміна лінії фронту та посилення обстрілів зумовили необхідність невідкладної евакуації цивільного населення, зокрема дорослих людей з інвалідністю та людей похилого віку, які проживають у закладах стаціонарного догляду. Рішення про евакуацію було ухвалено Харківською обласною Радою 10 травня. Планування та реалізація евакуації відбулися лише через місяць, у червні, за співпраці з Міністерством соціальної політики України. Міністерство відповідає за визначення протоколів евакуації та пошук варіантів для переселення мешканців_ок до різних закладів у безпечніших регіонах України.
Хоча евакуація цивільного населення, зокрема мешканців_ок закладів стаціонарного догляду, є пріоритетним завданням, і її проведення мало б відбутися раніше, організація Fight For Right (FFR) хотіла б висловити стурбованість та привернути увагу до певних проблем.
Транспортування людей з інвалідністю під час евакуації
Виникли побоювання щодо транспортування людей з інвалідністю, особливо тих, хто потребує значної підтримки. Існує невизначеність щодо того, чи місцеві органи влади мають достатньо транспортних засобів та необхідних навичок для безпечної та ефективної евакуації. Цей аспект потребує ретельного розгляду та подальших рекомендацій для забезпечення благополуччя всіх евакуйованих.
Ще одним тривожним аспектом, особливо на третьому році повномасштабного вторгнення та великої кількості проведених евакуацій, є відсутність чітких інструкцій та знань щодо евакуації людей з різними інвалідностями, людей похилого віку та пацієнтів. Також бракує необхідних засобів та транспорту на рівні міст та сіл, як для евакуації цивільних з їхніх будинків, так і для евакуації цивільних, що проживають у закладах.
Негативні наслідки та проблеми масової евакуації
- Переповненість установ, що приймають евакуйованих людей: Заклади в безпечніших регіонах вже переповнені через потік евакуйованих з 2022 року. Ситуація лише погіршується через масову евакуацію з Харківської області. Таке переповнення ставить під загрозу наявні ресурси та простір, впливаючи на права мешканців_ок.
- Нестача персоналу: Значною проблемою є нестача персоналу в установах, що приймають евакуйованих людей. Персонал з евакуйованих закладів часто залишається на місці, що призводить до відсутності опікунів, які знають специфічні потреби мешканців_ок, а також до позбавлення мешканців_ок їхньої щоденної рутини та завдання їм додаткового стресу. Також були повідомлення з попередніх евакуацій про те, що особові справи мешканців_ок були втрачені або залишені в закладах тощо.
- Розрив соціальних зв’язків: Мешканців_ок часто евакуюють невеликими групами по 10–20 осіб, що призводить до порушення встановлених соціальних зв’язків з іншими мешканцями_ками та персоналом. Це може завдавати згубного впливу на їхнє розумове та емоційне благополуччя.
- Дефіцит ресурсів: Установи, що приймають евакуйованих, стикаються з нестачею необхідних ресурсів, включаючи медичні засоби, спеціалізоване обладнання та належні житлові приміщення для розміщення збільшеної кількості мешканців_ок.
- Навантаження на місцеві служби: Місцеві громади та служби в безпечніших регіонах також знаходяться під тиском необхідності підтримувати додаткове населення, що потенційно може призвести до зниження здатності надавати необхідні послуги та допомогу як новим, так і постійним мешканцям_ками.
- Збереження доказів: Деякі з евакуйованих установ мали попередній досвід перебування під окупацією у 2022 році. Як персонал, так і мешканці_ки є свідками можливих воєнних злочинів. Такі докази повинні бути належним чином задокументовані та проаналізовані, що неможливо за обставин стресу, викликаного переміщенням лінії фронту, обстрілами та тепер евакуацією.
Позитивні наслідки евакуації
Основною перевагою евакуаційних заходів є підвищення безпеки мешканців_ок. Переміщення їх із зон активних бойових дій знижує ризик отримання ними травм або загибелі внаслідок обстрілів та інших військових дій, оскільки більшість закладів не мають належних сховищ тощо. Згідно з даними Харківської ОДА, евакуації підлягали 6 закладів (5 психоневрологічних закладів та 1 геріатричний заклад, загалом 533 мешканці_ки).
Також це переміщення є невідкладною мірою, яку в ідеалі слід було б застосувати раніше задля захисту цих вразливих груп населення. Існують попередні звіти про документування умов у закладах на початку повномасштабного вторгнення та загрози, з якими зіштовхнулися люди, яких залишили біля лінії фронту, а також дослідження кількості закладів, що опинилися на тимчасово окупованих територіях через затримки з евакуацією в минулому (2022-2023 рр.).
Іншими регіонами, які повинні підготуватися до евакуації закладів, є Сумська, Запорізька та Дніпропетровська області. Нагальною потребою є вивчення досвіду, отриманого з попередніх евакуаційних кампаній, та адвокація виділення додаткових ресурсів.
Хоча евакуація цивільного населення, зокрема мешканців_ок закладів Харківської області, є критичним кроком для їхньої негайної безпеки, вона ставить ряд серйозних викликів. Переповненість, нестача персоналу, порушені соціальні зв’язки та обмежені ресурси в закладах, що приймають евакуйованих, створюють складну ситуацію, яка потребує невідкладної уваги та підтримки. Крім того, Міністерство соціальної політики розглядає цю евакуацію як можливість розпочати пілотування альтернатив послугам стаціонарного догляду і потребує значної підтримки та ресурсів для того, щоб робити це стало стійким.
З огляду на цю масову евакуацію та труднощі, з якими стикаються заклади, що приймають евакуйованих, український уряд може звернутися по допомогу до міжнародної спільноти та організацій для вирішення дефіциту ресурсів та пошуку можливих рішень. 30 травня 2024 року Міністерство соціальної політики України провело зустріч з ОГС (Організаціями громадянського суспільства) та іншими представниками громадянського суспільства для обговорення варіантів невідкладного пілотного впровадження соціальних послуг для евакуйованих. Кластери ООН беруть участь у координації та підтримці невідкладних потреб, але потрібна робота над сталими та масштабованими рішеннями та подальше планування.
Вкрай важливо, щоб міжнародні організації діяли відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю та дотримувалися Керівних рекомендацій щодо деінституціоналізації 2022 року, розроблених Комітетом Конвенції про права осіб з інвалідністю. Підтримка має зосереджуватися на створенні альтернативних соціальних послуг на базі громади, а не на будівництві нових закладів. Вирішення цих невідкладних питань разом з пошуком довгострокових, сталих рішень, орієнтованих на людей, є обов’язковим для того, щоб евакуйовані отримали необхідний їм догляд і стабільність протягом цього неспокійного періоду та після нього.
Окрім вирішення невідкладних потреб, що виникли внаслідок масової евакуації, критично важливим є підтримка довгострокового розвитку послуг на базі громад в Україні. Українське громадянське суспільство та місцеві громади отримають користь від наступних дій:
- Підтримка Організацій осіб з інвалідністю (OOІ) та неурядових організацій (НУО): Розширення можливостей OOІ та НУО у сфері адвокації прав та інтересів людей з інвалідністю, а також захисту системних змін у системі догляду. OOІ та НУО відіграють ключову роль у забезпеченні добробуту людей з інвалідністю.
- Підтримка місцевих НУО та органів влади у вдосконаленні планів евакуації: Сприяння розробці чітких планів евакуації, протоколів та стандартних операційних процедур (СОП), що забезпечують належне навчання персоналу та наявність необхідних ресурсів для проведення безпечної та ефективної евакуації різних груп населення, зокрема людей з інвалідністю, людей похилого віку та пацієнтів із високими потребами в підтримці. Цей інклюзивний підхід має стати невід’ємною частиною всіх заходів з надзвичайних ситуацій та порятунку, базуючись на принципі інтеграції інвалідності (mainstreaming disability).
- Розвиток послуг на базі громад: Сприяння створенню нових послуг на рівні громад, які надаватимуть персоналізовану та інклюзивну допомогу, дозволяючи людям з інвалідністю жити самостійно та повноцінно брати участь у суспільному житті. Це відповідає положенням Конвенції про права осіб з інвалідністю та вказівкам Комітету з питань деінституціоналізації. Розвиток послуг на базі громад має бути пріоритетом для міжнародних гуманітарних організацій, а також зусиль щодо забезпечення рівного доступу до всієї гуманітарної допомоги для всього населення, зокрема для людей з інвалідністю.
- Адвокація перед українським урядом: Підтримка українського уряду у пріоритетизації деінституціоналізації та створення послуг на базі громад, що дозволить забезпечити незалежне проживання всіх громадян, зокрема людей з інвалідністю, людей похилого віку та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це включає лобіювання виділення ресурсів, проведення законодавчих змін та впровадження найкращих практик у сфері догляду та соціальних послуг.
- Матеріально-технічна підтримка: Надання фінансової, технічної та логістичної підтримки для вирішення проблем із ресурсами в приймаючих установах. Це сприятиме забезпеченню належної допомоги та послуг евакуйованим особам у нових місцях проживання, їх адаптації та відновлення благополуччя. Така підтримка також є важливою для того, щоб люди могли набувати нових навичок та готуватися до переходу до повноцінного життя в громаді у рамках можливого майбутнього процесу деінституціоналізації.
- Забезпечення безпечного транспортування: Підтримка місцевих органів влади у забезпеченні належними транспортними засобами та кваліфікованим персоналом для безпечної та ефективної евакуації людей з інвалідністю, особливо тих, хто має високі потреби в підтримці. Це включає навчання персоналу та надання спеціалізованого транспорту та обладнання.
- Збереження доказів військових злочинів: Допомога у збереженні доказів військових злочинів, свідками яких були співробітники та мешканці_ки евакуйованих закладів, є ключовою для того, щоб кожна людина з інвалідністю колись мала доступ до правосуддя та відшкодування. Це включає в себе документування свідчень і надання юридичної та психологічної підтримки свідкам, забезпечуючи правосуддя та збереження історичних записів.
Підтримуючи ОГС, НУО та розвиток послуг на рівні громади, а також чітко беручи на себе зобов’язання щодо деінституціоналізації та мораторію на відновлення закладів, міжнародні організації можуть відігравати ключову роль у забезпеченні прав та добробуту переміщених та вразливих верств населення в Україні, сприяючи до більш інклюзивної та стабільної системи догляду.
