«Повір, ти можеш все»: як Fight For Right підтримує лідерство жінок з інвалідністю в громадах
Просто чекати, поки зміниться суспільство, і нас, жінок з інвалідністю, сприйматимуть як рівних, і ми зможемо без дискримінації через інвалідність працевлаштовуватися і самореалізовуватися в громадах, – марно. Цього можна не дочекатися, якщо нічого не робити для зміни ситуації чи статусу-кво. Fight For Right, як громадська організація, заснована і керована жінками з інвалідністю, це зрозуміла давно, і тому ми всіляко спонукаємо активісток діяти, бути самим собі роботодавицями й вести за собою інших. «Бути собі ціллю» свого часу заповідала нам і відома письменниця-модерністка з інвалідністю, феміністка Ольга Кобилянська.
Яким чином це нам вдається? Два роки поспіль Fight For Right підтримує грантами проєкти жінок з інвалідністю. Завдяки цьому субгрантерки (жінки, які отримали від нас гранти) у своїх громадах організовували і проводили курси з соціального підприємництва, фандрейзингу, з протидії гендерно зумовленому насильству, художні заняття і виставки, тренінги для опанування навичок нової професії, підготували й оприлюднили десятки соціальних відеороликів, публікацій та реалізували багато інших заходів.
Усі ці ініціативи посилили видимість жінок з інвалідністю, показали їхню ресурсність та силу, і заразом вплинули на зниження рівня стигматизації в суспільстві.
Якщо хтось вважає, що стигматизація — це розпливчасте й не дуже важливе поняття, то ми не погодимося: саме стигматизація суспільством жінок з інвалідністю породжує більшість проблем у їхній самореалізації. Є сумніви? Тоді дайте собі чесні відповіді на ці кілька тезисів:
- роботодавці упереджено ставляться до здібностей жінок з інвалідністю і через це вони не можуть знайти роботу (так / радше так / ні);
- жінок з інвалідністю не запрошують на заходи в громадах, бо “їм буде незручно, важко”, або “для чого? вони ж не вирішують нічого”, або “вони не здатні брати активну участь у житті громади” (так / радше так / ні);
- жінок з інвалідністю сприймають як тих, хто потребує постійної опіки і не є самостійними (так / радше так / ні).
Цей перелік можна довго продовжувати стереотипами щодо неможливості материнства, відсутності сексуальності, здатності навчатися, економічної залежності тощо.
Але розгляньмо потенціал жінок з інвалідністю без стереотипів. Саме реалізовані субгранти в межах проєкту Fight For Right «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» є цьому прикладом.
На що здатні жінки з інвалідністю?
Щоразу на оголошений грантовий конкурс у Fight For Right ми отримували від 100 до понад 200 заявок від жінок з інвалідністю. Обрати кращі ініціативи з підтримки місцевих спільнот людей з інвалідністю було вкрай складно. Ми оцінювали заявки за чіткими критеріями, що дало змогу виокремити насправді сильні ідеї.
Голова Fight For Right Юлія Сачук із власного досвіду знає, наскільки важливо, щоб жінки з інвалідністю були включені до відбору ініціатив для реалізації:
«Після заснування у 2017 році наша організація понад пів року шукала першу підтримку. Я працювала на волонтерських засадах. Здебільшого організації, до яких подавала ідеї, просто не могли зрозуміти їхньої цінності, бо в них працювали люди без інвалідності і мало знали про інвалідність. Доводилося багато займатися просвітницькою діяльністю на етапі представлення ідей. Тому нині ми робимо навпаки, забезпечуючи партисипативність на кожному етапі, щоб справедливо оцінити ідеї, гарантуючи справжнє включення і визначення пріоритетних заявок, що є вкрай актуальними, які дійсно в силі змінювати Україну. Кожна з ідей була неймовірно сміливою, креативною та вартою уваги. Сподіваюся, усі вони будуть згодом реалізовані».
Як розповіла директорка Fight For Right Тетяна Герасимова, організація надала 15 грантів дівчатам та жінкам з інвалідністю на реалізацію локальних ініціатив. Окрім того, підтримала грантами облаштування доступності в чотирьох прихистках (Вінниччина, Дніпро, Миколаїв), у яких мешкають внутрішньо переміщені люди з інвалідністю.
«Пріоритетом для нас є ініціативи, які впроваджують жінки з інвалідністю для жінок з інвалідністю. Посилення жінок з інвалідністю на локальному рівні є одним із ключових чинників, щоби впроваджувати глобальні зміни в країні», – переконана Тетяна Герасимова.
Водночас під час конкурсу організаторки не пріоритезували якусь одну тематику. Навпаки – намагалися підтримати різні проєкти за напрямами діяльності.
«Ми намагалися гнучко підтримувати різні ініціативи – від збільшення потужностей власного невеликого виробництва, до започаткування тренінгів із самооборони і організації виставки робіт дівчат-художниць з інтелектуальними порушеннями. Наші грантерки моніторили укриття цивільного захисту і покращували доступність у них, організовували групи підтримки для інших жінок», – розповіла Тетяна.
Програмна менеджерка Fight For Right Ірина Демкович зауважила, що надана грантова підтримка була першою для багатьох учасниць.
«Ми в такий спосіб допомогли їм започаткувати так звану “грантову історію”, після чого отримати наступний грант від інших організацій-донорів їм буде значно простіше», – доповнила Ірина.
Зрештою позитивним результатом стало й те, що декілька грантерок зважилися й заснували власні громадські організації. І цьому сприяла їхня участь у навчальних подіях, тренінгах, розроблених освітніх курсах від Fight For Right.
Тетяна Герасимова зазначила: «Важливо, що жінки відчувають у собі достатньо сили, щоб підтримувати інших жінок з інвалідністю на їхньому шляху».
Маленькі кроки – великі зміни
Реалізація кожного проєкту тривала від двох місяців. Але навіть за досить короткий час субгрантеркам вдалося зробити чимало. Головне – вони побачили можливості, як масштабувати їхні ініціативи, і сміливіше продовжили їх реалізовувати навіть після завершення співпраці з Fight For Right.
Іва Михайленко та її громадська організація «Світ тиші». Проєкт «Impossible>possible»
Приміром, Іва Михайленко та її громадська організація «Світ тиші» після проєкту «Impossible>possible» і далі просувають українську жестову мову та займаються працевлаштуванням людей із порушеннями слуху.
ГО «Харківський центр волонтерів» на чолі зі Світланою Сітнік продовжує проводити артзаняття і надавати психологічну підтримку жінкам у різних громадах Харківщини.
Наталя Мартинова розвиває свою кар’єру співачки, а заразом розширює діяльність медіаклубу в Центрі для молоді з інвалідністю «Горнятко доброти».
«На мою думку, кожна ініціатива позитивно вплинула на життя людей з інвалідністю в громаді. Якщо ми підтримали одну, п’ять, десять жінок і цим поліпшили їхнє життя, це автоматично має користь для громади, адже це надихає їх продовжувати працювати для інших», – каже Тетяна Герасимова.
Ірина Демкович поділилася спостереженням: висвітлення прикладів успішно реалізованих попередніх субгрантів мотивувало жінок з інвалідністю взяти участь у подальших грантових конкурсах. І щоразу заявок було все більше.
Валентина Пелюхня разом її з командою та Світланою Новіковою під час роботи над проєктом «Лабораторія жіночого успіху “Мрій. Дій. Досягай”»
Новаторством стало те, що організаторки залучали субгрантерок із попередніх етапів як менторок для нових учасниць. Так, Світлана Новікова допомогла своїй землячці з Полтавщини Валентині Пелюхні реалізувати проєкт «Лабораторія жіночого успіху “Мрій. Дій. Досягай”», що дав змогу посилити видимість 10 жінок із інвалідністю, розкрити лідерські якості та допомогти реалізувати їхні бізнес-ідеї. За кілька місяців до цього Світлана Новікова, як очільниця ГО «Наш край – Гадяччина», реалізувала проєкт «Театр – майданчик для творчості жінок з інвалідністю», у якому спільно з жінками з інвалідністю своєї громади організувала форум-виставу «Все по 20?» і підняла чимало питань щодо соціальних, освітніх та культурних потреб мешканців та мешканок Гадяччини.
Юлія Сачук переконана, що саме взаємопідтримка є одним із основних компонентів успішного розвитку жінок з інвалідністю в активізмі та адвокації:
«Завжди важливо переймати досвід, яким з тобою діляться щиро, вболіваючи, щоб ти не зробила подібних помилок, даючи корисні настанови. Жінкам з інвалідністю часто доводиться виборювати успіх. Робити це разом – завжди простіше, як і масштабувати результати. Наші субгрантерки з Полтавщини тому підтвердження».
«Кожна реалізована ініціатива мала вагомий результат. Насамперед субгрантеркам це додавало впевненості у своїх силах. Вони бачили, як їхня діяльність впливає на місцеву спільноту, як це додавало впевненості жінкам з інвалідністю, долученим до проєктів, і відчуття прийняття, якого зазвичай так не вистачає», – поділилася Ірина Демкович.
Вона додала, що плюс ще й у тому, що субгрантерки готові ділитися досвідом із жінками з інвалідністю, які лише розпочинають свій шлях у громадській сфері. Кожна розуміє, наскільки важливо нині створювати можливості для дівчат і жінок з інвалідністю. І війна росії проти України тільки посилює це розуміння.
«Ми реалізовуємо різні ініціативи, щоб дати жінкам з інвалідністю впевненість у власних силах та підвищити їхню видимість у громадах. І надання грантів – це одна з ключових цеглинок у цьому процесі», – додала Ірина Демкович.
Масштабування грантової підтримки
Fight For Right планує масштабувати грантову підтримку. Це матиме позитивний вплив на спільноту людей з інвалідністю, яка щороку збільшується через війну росії проти України. Цьогоріч у пріоритеті Fight For Right грантова підтримка ініціатив військовослужбовиць та ветеранок з інвалідністю.
«Для багатьох жінок, які мають воєнний досвід, які нещодавно отримали інвалідність, ми разом із ветеранками намагаємося створити можливості для якомога простішого процесу прийняття інвалідності та розуміння, як з нею можна жити повноцінно, мати достатню підтримку на рівних, знаходити свою спільноту та продовжувати бути включеними в життя громади і суспільства», – зауважила Юлія Сачук.
До речі, прийняття інвалідності, отриманої внаслідок війни, – це непроста тема для жінок. Окрім самоусвідомлення себе людиною з інвалідністю, жінки фактично зразу стикаються з тими самими стигмами і перешкодами, що й інші люди з інвалідністю від народження, приміром. А тому почуватися не самотньою, отримати підтримку сильної спільноти людей з інвалідністю дуже важливо.
«Жінок з інвалідністю звикли виключати з процесів ухвалення рішень одразу за двома ознаками: по-перше, тому що “ти – жінка”, а по-друге — тому що мають інвалідність. Часто люди навіть не поєднують ці дві ознаки в людині з інвалідністю. Але скільки не було б ознак у людини, це не впливає на її лідерські якості», – наголосила Тетяна Герасимова.
***
Реалізовані субгрантерками проєкти мотивують нашу команду Fight For Right надалі підтримувати жіночі ініціативи і разом сприяти впровадженню правозахисного підходу до інвалідності в Україні.
Наразі одним із пріоритетів Fight For Right є адвокація реформи деінституціоналізації – шляху до створення соціальних послуг у громадах, щоб забезпечити вільне, незалежне та гідне життя кожній людині з інвалідністю в Україні. Для цього організація планує підтримати локальні ініціативи з розвитку послуг у громадах, що значно сприятиме впровадженню деінституціоналізації. У Fight For Right сподіваються, що саме субгрантерки та інші активістки з інвалідністю стануть пліч-о-пліч для досягнення цієї мети і допоможуть, зокрема жінкам з інвалідністю, закритим в інтернатах лише через свою інвалідність, повернутися в громади і почати незалежне життя.
«Іноді тобі просто потрібна підтримка жінок, які вже вийшли на інший рівень свого лідерства і готові підтримати тебе та допомогти повірити, що ти дійсно можеш абсолютно все», – оптимістично резюмувала Тетяна Герасимова.
Проєкт “Лідерство жінок з інвалідністю в громадах” впроваджує Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок у процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного “Жінки, мир, безпека” та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
