Від «невидимості» до рушійної сили: Учасниці табору «Бути собі ціллю» готові руйнувати стереотипи і посилювати спільноту
Fight For Right вдруге провели табір для дівчат і жінок з інвалідністю в Карпатах. Як це було? Читайте далі
Інтенсивні тренінги, дискусії щодо того, чи відповідають конкурси краси правозахисному підходу, запальні танцювальні хвилинки і зустріч світанку в горах – це лише частинка того, що отримали учасниці табору «Бути собі ціллю» від Fight For Right.
Але почнімо спочатку.
Від оголошення до участі
До Fight For Right надійшли десятки заявок від дівчат та жінок з інвалідністю, а також активісток за права людей з інвалідністю, які хочуть змінювати життя в громадах, поліпшувати лідерство жінок з інвалідністю. Зрештою на табір ми запросили учасниць із різних куточків України – Вінниччини, Харківщини, Чернігівщини, Житомирщини, Хмельниччини, Львівщини та Київщини.
Своїми сміливими ідеями вони довели, що жінки з інвалідністю більше не чекають рішень “згори”, а готові самі ставати рушійною силою змін, використовуючи пряму адвокацію та креативні інструменти. Значно допомогли учасницям доопрацювали свої проєкти тренерки і менторки. Юлія Сачук, голова Fight For Right, Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР та Катерина Рижкова-Сєбєлєва не лише навчили формувати досяжні цілі, а й змінили їхнє бачення ефективної адвокації.
Тренерки обговорили з учасницями, зокрема, такі теми:
– чітке планування і як формувати цілі, які реально досягти;
– вимірювані результати (як довести ефективність своєї роботи, щоб залучати ресурси та підтримку);
– мережування та адвокація;
– як знаходити впливових партнерів/-ок, які поділяють ваші цінності;
– як ефективно доносити свої потреби до влади та роботодавців/-виць, перетворюючи упередження на можливості.
Учасниці не просто отримали нові знання, а й переосмислили підходи до вирішення нагальних проблем своїх громад. А також розглянули різні практичні кейси та попрактикувалися в створенні адвокаційних заходів.
Коротко про проєкти
Учасниці табору «Бути собі ціллю» презентували важливі проєкти, націлені охопити якомога більшу кількість жінок з інвалідністю, родини з дітьми з інвалідністю та закрити критичні потреби, а також руйнувати стигматизацію. Кожна учасниця від початку поділилася, яка проблематика спонукала її втілити свій проєкт, та своїми очікуваннями від його реалізації.
Приміром, Ірина з Харківщини зазначила, що жінки з інвалідністю, особливо в умовах війни, залишаються невидимими, їх не залучають до громадських процесів, і громадам не вдається інтегрувати потреби людей з інвалідністю в порядок денний. Тому її мета посилити роль жінок з інвалідністю як активних і впливових громадянок.
Алла прагне сприяти соціальній інтеграції та активній участі внутрішньо переміщених жінок з інвалідністю. Для цього вона з колежанками планують створити безпечний простір для їхнього відновлення та розвитку лідерського потенціалу.
Поліна з Києва вбачає величезну проблему в стигмі жінок з інвалідністю. А тому через візуальне мистецтво планує руйнувати стереотипи щодо жінок з інвалідністю.
Анна з Прилук теж бореться за видимість людей з інвалідністю і проти дискримінації та недоступності. Її мета через освітні лекції для працівників і працівниць як державних установ, так і бізнесів, донести інформацію про коректну комунікацію і необхідність доступності в усіх сферах.
Марія з Житомирщини розповіла, що нечуючі дівчата стикаються з соціальною ізоляцією та браком психологічної підтримки, що знижує самооцінку та підвищує тривожність. І як психологиня вона хоче надавати підтримку жестовою мовою, щоб сприяти розвитку впевненості у собі та самовираженню дівчат із порушеннями слуху та нечуючих.
Анастасія через свій проєкт має на меті зменшити цифрову ізоляцію жінок з інвалідністю старшого віку, які проживають у інтернатних закладах. А для цього планує надавати індивідуальні консультації з цифрових навичок.
Тетяна прагне розвивати на Вінниччині школу англійської мови для дітей із розладами аутистичного спектра. А Оксана – надавати підтримку родинам з дітьми з інвалідністю на Львівщині.
Ці проєкти — це не лише про локальні ініціативи, а й про те, як активістки по всій Україні можуть самостійно прокладати шляхи до доступності і рівності всіх. Учасниці табору переконалися, що рішучість, підкріплена знаннями, стає потужною силою, здатною змінювати підходи до інвалідності, інфраструктуру та суспільну свідомість.
Юлія Сачук мотивувала учасниць не спинятися в діяльності:
«Поки що в Україні сфера захисту прав жінок і дівчат з інвалідністю є дуже непропрацьованою. Це дуже великий простір для креативу, дуже великий простір для того, щоб реалізовувати проєкти і дуже є багато потреб насправді. Але дослідження та партнерства це все можуть посилити. Я би радила читати про міжнародний досвід, надихатися, вдосконалювати ідеї, дізнаватися про досвід активістів з інвалідністю, які є в Україні, які є за кордоном, і на основі цього поліпшувати свої ідеї».
До вершин… До змін…
Окрім насиченого навчання, на завершення табору учасниці піднялися на полонину Томнатик, щоб зустріти схід сонця. Погода нас не підвела. Буквально за пів годинки, поки ми були на горі, через кудлаті хмари таки пробилося яскраве проміння, і невдовзі ми тамували подих від чарівності краєвиду з хвилями гір. 
З відгуками учасниці не забарилися:
«Я їхала сюди без особливих очікувань. Але за ці дні мої очі втомилися від краси і за вікном, і від краси людей навколо, кожної з нас. Я відкрила в собі те, що я готова до викликів» (Анна).
«Я повірила, що я можу, я можу бути ціллю собі. Я не буду зупинятися, я буду рухатися вперед» (Марія).
«Мені супер тепло, хоча я дуже мерзну, але тепло енергетично. Хочу всім побажати реалізації проєктів і на цьому не зупинятися, щоб у всіх були сили, ідея, натхнення, мотивація. Робота в громадському секторі важка, тому я бажаю нам мати ресурс всім» (Поліна)
Так табір для дівчат і жінок з інвалідністю та активісток стає своєрідним простором, де можна відкрито ділитися своїми ідеями, роздумами, знайти колежанок, зміцнити свої знання та поліпшити лідерські навички.
«Учасниці завершують табір з практичними знаннями, отримавши потужну менторську підтримку. Наступним кроком буде доопрацювання проєктних ідей та їх реалізація. Саме такі навчальні заходи – запорука успішного розвитку потенціалу жінок та дівчат, які прагнуть втілити реальні зміни у своїх громадах», – розповіла проєктна менеджерка Fight For Right Марія Ковальова.
Проєкт «Лідерство жінок з інвалідністю в громадах» впроваджує Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) — гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи, щоб підвищити спроможність місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
