“Включення людей з інвалідністю на всіх етапах має бути наступним кроком у гуманітарній роботі в усьому світі”, – голова Fight For Right Юлія Сачук
Включення людей з інвалідністю на всіх етапах має бути наступним кроком у гуманітарній роботі в усьому світі
На цьому наголосила голова ГО Fight For Right Юлія Сачук під час конференції «Гуманітарне реагування в умовах конфлікту, орієнтоване на людей», організованої Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) спільно з Управлінням ООН з координації гуманітарних питань (УКГП).
«Забезпечення міжнародними організаціями допомоги під час повномасштабної агресії проти України з боку росії, м’яко кажучи, дуже критичне. Це не лише моя точка зору, а й погляди всієї команди Fight For Right та багатьох інших активістів, які зараз працюють в Україні на низовому рівні, бачать зниження ефективності поточної системи допомоги та потребу в її реорганізації. Як на мене, сама назва події — це те, чого не вистачає гуманітарній реакції», – наголосила правозахисниця.
Юлія зазначила, що до початку повномасштабного вторгнення шукала алгоритми та інструкції, яким чином можна захистити й допомогти людям з інвалідністю. Проте їх не виявилося, тому поки міжнародні організації виявляли занепокоєння – діяти та рятувати людей довелося власними силами:
«Нам разом з командою Fight For Right довелося винайти власну систему реагування на надзвичайні ситуації та побудувати її з нуля. З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну ми негайно евакуювали команду, а далі – оперативно почали реагувати на запити людей з інвалідністю щодо безпеки та гуманітарних запитів».
«Свою роботу з реагування на надзвичайні ситуації ми розпочали ще до 24 лютого, запустивши національну гарячу лінію підтримки людей з інвалідністю. Відтак ми надавали консультації через гарячу лінію, як отримати екстрену допомогу, як знайти найближчі бомбосховища тощо. Із першого дня ми почали евакуйовувати людей, згодом – здійснювати медичну евакуацію та надавати весь спектр екстрених послуг, усі види підтримки, юридичні консультації, психологічну підтримку та багато іншого. Усі ці дні ми робимо цю роботу. Ми допомогли і врятували або допомогли вижити 20 000 людям з інвалідністю», – зауважила правозахисниця.
За словами Юлії, її здивувало, що система ООН «прокинулася» в Україні лише у квітні 2023 року:
«Лише через рік після початку повномасштабного вторгнення агентства ООН в Україні нарешті зустрілися з організаціями, людьми з інвалідністю, і запитали, чи гуманітарна робота є інклюзивною, достатньо інклюзивною. Це «майже» орієнтований на людей підхід, про який ми зараз говоримо».
Під час розробки та впровадження стратегії допомоги Україні, слід обов’язково залучати людей з інвалідністю до процесів на всіх рівнях, проводити регулярні консультації з українськими організаціями громадянського суспільства та враховувати думку спільнот про те, де саме та яка гуманітарна допомога потрібна. Натомість правозахисниця помітила ігнорування людей з інвалідністю, зокрема, багатьма міжнародними інституціями, коли йшлося про ухвалення рішень:
«Було дивно, чому ми, як невелика правозахисна організація, під час війни отримували запити, направлені нам від Червоного Хреста, державних установ тощо, коли йшлося про підтримку людей з інвалідністю. У нас є відчуття, що ми робимо ту саму роботу навіть краще. Однак коли постає питання щодо ухвалення рішень, ці рішення дуже часто ухвалюють без нас. Ми повинні бути залучені, ми повинні разом розробляти стратегії».
Досвід Fight For Right дає підстави сформулювати низку рекомендацій для учасників міжнародної гуманітарної допомоги щодо того, як нарешті зробити їхню роботу ефективною та врахувати потреби людей з інвалідністю. Юлія Сачук поділилася баченням поліпшення ситуації: «Я точно можу порекомендувати два шляхи з нашого досвіду. По-перше, дотримуватися принципу доступності. Наша гаряча лінія поки єдина в Україні. До нас звертаються різні люди, багато з них не мають офіційного статусу інвалідності. Але ми бачимо, якщо є доступна можливість, якщо гуманітарна підтримка справді не бюрократична, не дуже складна, то від людей буде запит. Також варто співпрацювати з місцевими громадами, місцевими організаціями. Вони знають багато людей старшого віку, людей, наприклад, з дітьми з інвалідністю тощо, для яких відсутність допомоги під час конфлікту стало реальною серйозною загрозою для їхнього життя. По-друге, це знову ж таки підвищення рівня поінформованості. Слід продовжувати говорити про інвалідність, продовжувати говорити, що інвалідність – це ідентичність, яку ми можемо мати. Багато людей звернулися до нас, бо знають, що ми самі люди з інвалідністю, тому вони мають довіру, вони мають повагу, вони знають, що ми також зрозуміємо їхню ситуацію. І не казатимемо дивно людині з порушеннями, яка на п’ятому поверсі в будинку без ліфта: “Будь ласка, прийдіть і отримайте гуманітарку”. Знаєте, багато людей навіть бояться запитати про допомогу, тому що знають про складні виклики, з якими вони можуть зіткнутися».
Україна від початку війни з росією, з 2014 року, співпрацює з багатьма міжнародними донорами та організаціями, але досі не напрацьовано ефективного механізму підзвітності у сфері гуманітарної діяльності.
«Ви не знаєте, хто насправді відповідальний, – зазначила правозахисниця. – Я вважаю, що права людини та людське різноманіття повинні бути в центрі гуманітарної роботи та роботи під час конфлікту на всіх етапах, зокрема в постконфліктних ситуаціях. Не вистачає включення людей з інвалідністю на всіх етапах: планування, проектування, впровадження та оцінювання. На мою думку, з цього потрібно почати. Це має бути наступним кроком у гуманітарній роботі в усьому світі».
Юлія Сачук додала: «Ми відчуваємо невидимість людей з інвалідністю навіть під час розмови про підзвітність і різні стратегії, що розробляються різними організаціями. ГО “Fight For Right”, як учасниця Коаліції “Україна. 5 ранку”, здійснює збір інформації про воєнні злочини та підготовку до різних процесів щодо притягнення винних до відповідальності. Нині нам вдається формувати бази даних, які містять всю інформацію про воєнні злочини. Але коли почалася повномасштабна агресія, я не знайшла хороших прикладів ні в одній країні у світі, хто б це робив. І тут ми знову маємо велике запитання до багатьох міжнародних організацій. На мою думку, є велика прогалина, коли інформацію збирають міжнародні донори. Я знаю, що деякі агентства ООН збирають інформацію і навіть використовують у Вашингтоні, але не відомо, що відбувається після цього, що відбувається, коли ми говоримо про постконфліктну ситуацію, постконфліктні рішення. І тут знову постає питання відсутності координації, відсутності обговорень і залучення спільноти людей з інвалідністю до цих дій».
За словами правозахисниці, нині важливо мати інформацію про установи та людей з інвалідністю, які на тимчасово окупованих росією територіях. «І тут у нас є пряме запитання до Червоного Хреста, чи маєте ви прямий доступ і чи можете надати підтримку та принаймні інформацію про цих людей?», – це питання від Юлії поки лишилося відкритим.
До всього, Юлія Сачук закликала ООН, міжнародних донорів допомогти на державному рівні сформувати систему збору інформації і висловила готовність разом з командою Fight For Right надати будь-яку підтримку в цьому процесі.
Виділення коштів – це половина справи. Слід регулярно звітувати про витрачання бюджету на допомогу Україні, зокрема виокремлювати, на що спрямовуються гроші, яка частина бюджетів становить адміністративні витрати, а яку спрямовують на безпосередню підтримку людей з інвалідністю. І, звісно, необхідно долучатися до адвокатування дотримання прав людини під час реагування на наслідки війни та в межах побудови планів відновлення України й адвокатувати мейнстримінг прав людей з інвалідністю та розбудову інклюзивної України.
