Вступ України до ЄС та рівноправне залучення людей з інвалідністю: доступність аудіовізуальних медіапослуг
22 квітня Fight For Right провела презентацію дослідження «Вступ України до ЄС та рівноправне залучення людей з інвалідністю: доступність аудіовізуальних медіапослуг». Під час заходу обговорили, наскільки українське законодавство відповідає стандартам ЄС у сфері доступності медіа для осіб з інвалідністю.
Презентація дослідження “Доступність аудіовізуальних медіапослуг в Україні: відповідність Закону “Про медіа” положенням Директиви ЄС 2018/1808″ Українському кризовому медіацентрі
Дослідження було здійснене Юлією Сачук у співпраці з дослідницею Леа Урзель Франсіль з Університету Мейнут (Ірландія) та стало першим глибоким аналізом того, як Закон України «Про медіа» корелює з вимогами Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (The EU’s Audiovisual Media Services Directive (AVMSD); далі – Директива ЄС) — саме крізь призму доступності та прав осіб з інвалідністю.
За висновками дослідження Закон України «Про медіа» (далі – Закон) лише частково узгоджується зі стандартами Директиви про аудіовізуальні медіапослуги у частині регулювання доступності аудіовізуальних медіапослуг. А це впливає на те, що українські медіа, навіть дотримуючись Закону, не виконують положення Конвенцію про права осіб з інвалідністю і для тисяч людей з інвалідністю поширена інформація лишається недоступною.
Юлія Сачук, голова Fight For Right
Під час презентації напрацювання Юлія Сачук наголосила, що однією з причин розбіжностей є відсутність чітких державних стандартів щодо використання жестової мови, субтитрування, аудіоопису і подання інформації у форматі простої мови і легкого читання. Також різне трактування в суміжних законах створює лазівки для порушень. З іншого боку, це призводить до того, що відповідальні органи, зокрема Національна рада з питань телебачення та радіомовлення та департаменти міністерств, постають перед дилемою – на які норми їм орієнтуватися.
Щодо основних недоліків Закону, то дослідниці помітили, що в ньому не передбачено прогресивного і безперервного забезпечення доступності, як у директиві ЄС.
Леа Урзель Франсіль повідомила, що Директива ЄС регулює надання аудіовізуальних медіапослуг, включаючи лінійні, такі як традиційне телевізійне мовлення, та нелінійні послуги, такі як аудіовізуальні медіапослуги на замовлення (наприклад, Netflix або Prime). Вона також унормовує зобов’язання для платформ спільного доступу до відео, таких як Youtube або Tiktok.
«Вона (Директива ЄС – ред.) не встановлює конкретних цілей щодо доступності для держав-членів, ні якісних, ні кількісних. Проте існує розуміння необхідності робити аудіовізуальні медіапослуги дедалі доступнішими завдяки використанню принципу “постійно та поступово” – вимоги до доступності повинні розвиватися з часом», – зазначила Леа Урзель Франсіль.
Юлія Сачук вбачає ще й прогалину в роботі органів співрегулювання, адже за два роки після вступу закону в силу не розроблено плану щодо забезпечення доступності медіапослуг.
У відповідь представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Марина Ткачук зауважила, що тільки спільно вдасться досягти інформаційної доступності.
Марина Ткачук, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, під час обговорення дослідження
«Чим більше ми намагаємося контролювати, тим більше (медіа – ред.) стараються протистояти контролю. Тому краще робити це спільно з органами співрегулювання, з державою, з громадським сектором, тоді ми зможемо напрацювати дійсно і хороший план, і бути всі на одній хвилі. Дуже сподіваюся, що ми таки дійдемо до того, аби усвідомлення прийшло, що контент ми робимо абсолютно для всіх і для кожного, і це передусім має зрозуміти медійна спільнота».
Із пропозицією співпраці звернувся до Fight For Right програмний директор «Детектор медіа» Вадим Міський:
«Як моніторингова організація “Детектор медіа” багато років бореться за те, щоб медіа дотримувалися журналістських стандартів. У нас є регулярні огляди, моніторинги. І це теж хороший інструмент. Я пропоную вам (Fight For Right – ред.) зробити разом із нами такий моніторинг щодо доступності. Спочатку висунути певні критерії, провести певний діалог із медіа, щоб вони розуміли, що ж ми від них хочемо, а далі мотивувати їх періодично робити зріз, що саме дотримується, що саме не дотримується».
Вадим Міський, програмний директор “Детектор медіа”
Fight For Right рекомендує не боятися запровадити частішу звітність медіа щодо дотримання стандартів доступності, адже це спонукатиме щоразу поліпшувати якість медіапослуг. Також парламентарям/-кам варто усунути неврегульовані моменти для досягнення повної відповідності міжнародному праву на євроінтеграційному шляху України.
Леся Хемраєва, керівниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій України пообіцяла врахувати всі зауваження і розповіла, що вже практикують інформування простою мовою в урядових комунікаціях, провели низку заходів про доступність інформації та в цілому про безбар’єрність.
Леся Хемраєва, керівниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій України
«Нам важливо, щоб всі меседжі, всі інформаційні повідомлення і вся комунікація від органів виконавчої влади, від міністерств відбувалася доступно і простою мовою».
Зрештою Юлія Сачук підсумувала:
«Для нас це дослідження – це важлива віха в роботі нашої організації. І це те, де ми дійсно старалися бути корисними для держави, для того, щоб зробити наш спільний шлях до Європейського Союзу більш інклюзивним і таким, який враховує абсолютно всіх людей».
Ознайомитися з повною версією дослідження можна за цим посиланням.
Дослідження презентували Fight For Right завдяки підтримці британського народу через Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку. Думки, висловлені під час заходу, належать автору(-ам) та не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії або Уряду Його Величності.
