Заява Fight For Right щодо неприпустимості масової інституціоналізації людей з інвалідністю та людей старшого віку під час енергетичної кризи в Україні
Четверта зима воєнного часу стала найсуворішою та найскладнішою для українського суспільства. Численні масовані обстріли енергетичної інфраструктури України, а також надзвичайно морозні погодні умови призвели до втрати мільйонами людей доступу до світла, тепла, а подекуди й води. Для людей з інвалідністю та їхніх родин, людей старшого віку доступ до джерел електроенергії – це не просто атрибут звичного та комфортного життя, але й обовʼязкова умова для виживання. Допоміжні засоби, медичні прилади життєзабезпечення, ліфти та підйомники, ба навіть дрібна побутова техніка, від якої залежить можливість харчування людей з певним станом здоровʼя, потребують постійного доступу до електроживлення, а його відсутність несе фатальні ризики.
З огляду на це, люди з інвалідністю в Україні, особливо в регіонах, що найбільше постраждали внаслідок обстрілів росією енергетичної інфраструктури, потребують негайної, системної та адресної підтримки з боку громад та держави!
Наприкінці четвертого року повномасштабної війни ані громади, ані обласні військові адміністрації, ані Уряд, зокрема Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності, виявилися непідготовленими до належного та оперативного реагування на гуманітарні виклики:
- Відсутність чіткого плану та алгоритму дій у разі цілковитих блекаутів під час морозів.
- Незабезпеченість допоміжними та критично важливими ресурсами, як-от генератори, зарядні станції тощо.
- Відсутність чіткого обліку людей з інвалідністю, їхніх родин та людей старшого віку, які можуть потребувати підтримки в умовах енергетичної кризи.
- Брак розуміння потреб населення та, зокрема, людей з інвалідністю у тій чи іншій підтримці.
Усе це призвело до критичних наслідків, які зараз Мінсоцполітики та обласні департаменти соцзахисту намагаються ліквідувати “найпростішим” і найбільш звичним, але неприйнятним рішенням, – інституціоналізацією.
Уже зараз відомо про рішення Деснянської районної держадміністрації міста Києва “тимчасово” розміщувати в інтернатах людей з інвалідністю та старшого віку, внаслідок чого щонайменше 11 людей вже опинились ізольованими від громади та звичного незалежного життя. Зі свого боку, Мінсоцполітики публічно заявляє про необхідність збільшити розміри матеріальних та фінансових вливань в інституційну систему, що викликає серйозне занепокоєння, з огляду на декларацію намірів провести реформу деінституціоналізації в Україні.
Оскільки в межах наявного фінансування інституційних закладів на задоволення прямих потреб мешканців і мешканок використовується всього 3–28% видатків, є ґрунтовні підстави вважати, що додаткові фінансові та матеріальні вливання з боку держави та гуманітарних організацій не вплинуть на покращення якості життя та становище людей з інвалідністю в закритих інституціях.
Fight For Right зауважує, що інституціоналізація як спосіб гуманітарного реагування є грубим та неприпустимим порушенням Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, зокрема статті 19, яка гарантує право на незалежне життя та включення в громаду, а також Керівних принципів Конвенції ООН щодо деінституціоналізації в умовах надзвичайних ситуацій, які прямо забороняють використання криз як виправдання для ізоляції та інституціоналізації людей з інвалідністю. Такий підхід де-факто позбавляє людей з інвалідністю права вибору і контролю над власним життям, а також призводить до їх ізоляції в місцях несвободи, що ризикує стати постійною, як це трапилося за подібних обставин з тисячами внутрішньо переміщених людей з інвалідністю в Україні.
Окрім очевидних порушень прав людини і відступу від євроінтеграційних зобовʼязань, зростання кількості випадків інституціоналізації людей з інвалідністю як “рішення” гуманітарної кризи створює надзвичайно серйозні безпекові ризики для людей в інтернатах. Згідно з численними звітами про перевірки Національним превентивним механізмом та Офісом Уповноваженого ВРУ з прав людини, а також і з безпосередніми свідченнями мешканців і мешканок інституцій, в інтернатах систематично нехтують безпекою людей з інвалідністю:
- Укриття або недоступні, необладнані для користування та тривалого перебування, або ж цілковито відсутні;
- Працівники та працівниці інституцій нерідко ігнорують сигнали тривоги та попередження про небезпеку, відмовляючись організовувати переміщення мешканців і мешканок в укриття;
- Інституції не мають чітких планів евакуації, що враховували би потреби людей з інвалідністю, а також не володіють достатньою кількістю ресурсів для здійснення такої евакуації.
З огляду на викладене вище, ми закликаємо Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності, Міністерство охорони здоровʼя, Міністерство розвитку громад та територій, обласні військові державні адміністрації та їх органи соціального захисту населення і соціальної політики, ради громад та їх голів:
- Негайно припинити практику масового розміщення людей з інвалідністю та людей старшого віку в інтернатах як швидкої та звичної гуманітарної відповіді.
- Перенаправити ресурси з укріплення матеріальної спроможності інституційної системи на заходи підтримки людей з інвалідністю та старшого віку в громадах.
- Провести облік та оцінку потреб людей з інвалідністю в усіх громадах з визначенням індивідуального рівня підтримки та необхідних для цього ресурсів;
- Розширити доступ до людиноорієнтованих рішень у громаді, наприклад, тимчасового житла в громаді, грошової та цільової матеріальної підтримки (надання джерел живлення, засобів обігріву, продуктів харчування тощо), мобільних та виїзних служб підтримки;
- Залучити громадські організації та гуманітарні кластери до розробки та реалізації рішень.
Ми також звертаємося до громадянського суспільства України та міжнародних партнерів і донорів, зокрема і гуманітарних організацій, що входять до кластерів OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних питань) та UHF (Український гуманітарний фонд при ООН) з питань захисту, з питань житла і непродовольчих товарів, а також з управління та координації місцями компактного проживання та інших з закликом:
- Не підтримувати заходи гуманітарного реагування, що передбачають сегрегацію та ізоляцію людей з інвалідністю та людей старшого віку в інституційних закладах.
- Керуватися маркерами включення інвалідності (IASC) в гуманітарному реагуванні в поєднанні з Настановами ЄК, які чітко говорять про недопущення використання міжнародної допомоги для інституціоналізації.
- Направити зусилля та ресурси на забезпечення гуманітарних рішень у громаді, як-от розширення опцій тимчасового житла в громаді.
- Пріоритезувати надання додаткових джерел живлення та обігріву відповідно до індивідуальних запитів отримувачів, які користуються допоміжними технологіями та медичними приладами, залежними від електроживлення.
- Забезпечення можливості доставки теплого харчування, продуктів та необхідних медикаментів, засобів гігієни тощо адресно людям з фізичною інвалідністю, зокрема користувачам/-кам крісел колісних.
- Утримуватися від створення сегрегованих компактних та/або групових поселень людей з інвалідністю та старшого віку.
- Забезпечити механізми прозорості, контролю та підзвітності щодо допомоги людям з інвалідністю під час енергетичної кризи в Україні.
В європейській Україні неприпустима ситуація, коли люди з інвалідністю опиняються перед вибором між теплом в місцях несвободи і холодом у власних домівках. Спільнота людей з інвалідністю потребує людиноорієнтованих рішень гуманітарного та енергетичної кризи, а також підтримки від громад і держави, що буде сформована з повагою до наших прав, бажань та потреб.
Закликаємо підтримати заяву Fight For Right.
Учасники заяви:
ГО “Майстерня Мрії”
ГО “Бачити серцем”
ГО “ПіЕйч Кепітал. Експерти з громадського здоров’я”
ГО ХЖО “Сфера”
ГО ” Асоціація осіб з інвалідністю ”Добродія в дії”
КСУ КРК
ГО “СвітТи”
ГО “Запорука майбутнього”
ГО “Промінь змін”
ГО “Літай”
ГО “Є Жінка”
ГО “Інша Жінка”
ГО “Безбарʼєрні Прилуки”
БО “Фонд “Право на життя”
ГО “РІЗНІ. РІВНІ. РАЗОМ”
ГО “Волонтерський центр Запоріжжя”
БФ “Карітас Стрийської Єпархії УГКЦ”
Анна Решетник, експертка з деінституціоналізації та розвитку соціальних послуг
Тетяна Герасимова, експертка з прав людей з інвалідністю
Марина Текучова, експертка з доступності
