Звернення українського громадянського суспільства щодо проєкту постанови КМУ «Про затвердження принципів, критеріїв і меж розумного пристосування та універсального дизайну» (проєкт №66480-7-25)
Шановний пане Міністре!
Ми, представники українського громадянського суспільства, правозахисних організацій, дякуємо Міністерству соціальної політики України за надану можливість ознайомитися з проєктом постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачено затвердження принципів, критеріїв і меж розумного пристосування та універсального дизайну. Цей нормативно-правовий акт може стати важливим кроком у реалізації Україною зобов’язань відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (далі – КПОІ), а також гармонізації з відповідними директивами Європейського Союзу.
Водночас, проаналізувавши зміст проєкту, вважаємо за необхідне надати наступні зауваження та пропозиції до змісту документа, з метою підвищення його відповідності міжнародним стандартам, забезпечення правової визначеності та унеможливлення хибного тлумачення норм задля реалізації його ключового завдання – сприяти посиленню правового захисту осіб з інвалідністю.
1) У документі відсутнє повне текстове визначення терміна «розумне пристосування», хоча на нього неодноразово робиться посилання. Посилання на КПОІ є позитивним, однак у нормативному акті національного рівня бажано навести повне визначення в тексті, аналогічно до формулювання у статті 2 КПОІ. Це дозволить уникнути юридичної невизначеності та сприятиме однаковому застосуванню норми. Аналогічний підхід включення та пояснення ключових визначень до кожного документа використовує ЄС у формуванні Директив. Пропонуємо додати до постанови визначення: «Розумне пристосування – це необхідні та відповідні зміни й корективи, що не накладають непропорційного або невиправданого тягаря, які здійснюються, у разі потреби, в конкретному випадку, для забезпечення особам з інвалідністю реалізації прав і свобод нарівні з іншими особами».
2) Також у документі доцільно уточнити, що універсальний дизайн не виключає необхідності індивідуального розумного пристосування, як це прямо вказано у ст. 2 КПОІ. Пропонуємо доповнити текст наступною фразою: «Застосування універсального дизайну не виключає необхідності впровадження розумного пристосування для осіб з інвалідністю в окремих випадках».
3) Наразі в документі не передбачено, що саме особа з інвалідністю має право ініціювати заходи розумного пристосування та брати участь у їх визначенні, що відповідає принципу залучення (ст. 4.3 КПОІ) та праву на ефективний засіб правового захисту. Потрібно додати такий текст: «Особа з інвалідністю має право ініціювати впровадження заходів розумного пристосування, брати участь у визначенні потреб, а також оскаржувати відмову у впровадженні заходів, якщо така мала місце».
4) Аналогічно чітко потрібно вказати, що саме на суб’єкті впровадження лежить обов’язок доведення непропорційного або невиправданого тягаря розумного пристосування, якщо такий є, але це положення має бути обов’язково розширене вказівкою про те, що оцінку пропорційності чи виправданості потрібно проводити в кожному конкретному випадку, таке формулювання відповідатиме Директиві 2000/78/ЄС. Пропонуємо додати до тексту пункту 8 проєкту фразу: «Оцінка непропорційності заходів здійснюється індивідуально в кожному конкретному випадку, із залученням особи з інвалідністю або її представника». Також має бути чітко зазначений строк проведення оцінки та надання особі з інвалідністю рішення про розумне пристосування.
5) Обґрунтовуючи пропорційність розумного пристосування, та аргументуючи рішення щодо можливого непропорційного тягаря, той, на кому лежить обов’язок пристосування, має насамперед обґрунтувати питання відповідності чи не відповідно обраного розумного пристосування до потреб особи з інвалідністю за умови аргументів на користь непропорційного тягаря надати альтернативи.
6) Терміни «функціональні можливості» та «порушення повсякденного функціонування» потребують уточнення, наразі вони можуть бути витлумачені виключно з позиції медичної моделі інвалідності, що не узгоджується з принципами КПОІ та ЄС. Пропонуємо додати визначення терміна «функціональні можливості» у відповідному розділі.
7) «Особливості критеріїв розумного пристосування в окремих сферах застосування» не мають визначатися нормативно-правовими актами відповідних органів виконавчої влади, адже це надмірна бюрократизація та непропорційний тягар на осіб, які потребують розумного пристосування, які змушені очікувати відповідних нормативно-правових актів. Особливості критеріїв розумного пристосування в певній сфері передусім визначаються особливостями тієї чи іншої сфери та особливостями потреб конкретної людини, яка потребує пристосування в цій сфері. Це речення потрібно видалити.
8) Наразі в тексті постанови немає механізму контролю за її реалізацією або вказівок на можливі санкції за невиконання обов’язку забезпечити розумне пристосування, що є важливим аспектом політики запобігання та протидії дискримінації, яку має послідовно реалізовувати Україна. Пропонуємо додати текст: «Невиконання обов’язку забезпечити розумне пристосування без доведеного непропорційного тягаря може розцінюватися як форма дискримінації за ознакою інвалідності згідно з чинним законодавством». Такий підхід відповідатиме змісту Директиві 2000/78/ЄС.
З огляду на вищезазначене, просимо врахувати ці пропозиції під час доопрацювання проєкту постанови. Готові надати додаткові експертні коментарі та взяти участь у подальших обговореннях.
З повагою,
ГО «Fight For Right»
ГО «Харківська асоціація незрячих юристів»
Disability Rights International Ukraine
ГО Центр “Соціальна Дія”
…
