Депутати більшістю голосів підтримали ліквідацію МСЕК у першому читанні
Fight For Right та громадськість давно очікували на ліквідацію медико-соціальних експертних комісій. І зрештою 22 жовтня 2024 року виданий Указ Президента № 732, яким передбачено, що МСЕК як структура буде ліквідована з 2025 року, а Мінцифри та Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) мають максимально цифровізувати всі етапи проходження людиною експертизи.
До такої фундаментальної зміни підштовхнули скандали з корумпованими очільниками МСЕК та прокурорами. Зауважимо, що тисяч скарг від людей з інвалідністю та ветеранів та ветеранок з інвалідністю на роботу МСЕК роками було недостатньо, щоб взятися за реформу цієї структури.
Та виникає питання, чи під силу державі за два місяці якісно реформувати цю систему. Як такі швидкі зміни вплинуть на життя людей з інвалідністю?
Поки це виглядає, як гасіння пожежі, точніше народного гніву. Адже немає базової інформації: аналізу поточної ситуації та проблем, що саме варто докорінно змінити і які кроки необхідні для цього, які ризики реформи, в якому обсязі мають бути ресурси і де знайти їх, якою має бути система через пів року, рік, п’ять років тощо.
Важливо, щоб навіть в умовах швидкої реформи системи МСЕК люди з інвалідністю мали можливість вчасно оформити документи. Адже, як зауважила адвокаційна менеджерка Fight For Right Людмила Фурсова, тут питання не лише в подоланні корупції, а й у тому, що від роботи цієї системи залежить життя багатьох людей з інвалідністю.
Fight For Right наголошує, що для якісного реформування структури насамперед необхідно:
- відмовитися від медичного розуміння «інвалідності», який декларує наша держава. Процес відмови має розпочатися з коректного перекладу Міжнародної класифікації функціонування, інвалідності та здоров’я, адже саме цей класифікатор стане базовим для визначення інвалідності;
- максимально оцифрувати медичну документацію, що спростить процес збору довідок для самої людини;
- щоб новостворена структура відповідала виключно за встановлення інвалідності, що має прийматись на основі наданих документів без присутності людини з інвалідністю. Усі рекомендації щодо реабілітації, лікування, допоміжних засобів, послуг має надавати мультидисциплінарна команда або інші фахівці та фахівчині, які безпосередньо працюють з людиною з інвалідністю.
Зазначимо, що МОЗ планувало провести реформу, але поступово. МОЗ розробило відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 12178, за який і проголосували депутати 20 листопада у Верховній Раді. Відтак законопроєкт готується на друге читання.
Але ще до подання до Верховної Ради Українська Гельсінська спілка з прав людини і Fight For Right надіслали висновок щодо цього законопроєкту. За оцінками правозахисників і правозахисниць, законопроєкт має низку недоліків, зокрема, відсутні супровідні документи, що ускладнює розуміння його мети та наслідків реалізації. Також документом не передбачені суттєві зміни в підходах до визначення інвалідності, залишаючи чинним медичний підхід, замість пропонованого правозахисного підходу. Зрештою законопроєкт не враховує наявних систем оцінки потреб у соціальних послугах та освіті, що може призвести до дублювання функцій і неефективності рекомендацій.
