Вимагаємо відповідальності за недоступність
«Дуже хотілось би, щоб будь-яку відмову в отриманні послуги, в отриманні інформації, в доступі до якогось приміщення, розглядали, як дискримінацію за ознакою інвалідності з відповідною відповідальністю».
На цьому наголосила Людмила Фурсова, провідна експертка з прав людей з інвалідністю, адвокаційна менеджерка Fight For Right з прав людини та реформи з деінституціоналізації, під час Третьої Національної конференції «Disability Power / Сила людей з інвалідністю для перемоги України», організованої командою ГО “Fight For Right”.
Людмила Фурсова, провідна експертка з прав людей з інвалідністю, адвокаційна менеджерка Fight For Right
Активісти та активістки за права людей з інвалідністю з усіх регіонів, ветерани та ветеранки з інвалідністю, а також представники та представниці органів влади, міжнародних організацій зібралися на конференції, щоб обговорити пріоритетні кроки з розбудови України як доступної та інклюзивної держави. А в цьому напрямі, як і з дотриманням прав людей з інвалідністю загалом, роботи чимало.
У своєму зверненні заступниця Голови Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю Амалія Ґаміо перерахувала більше десятка критичних недопрацювань держави, що призводять до поширення дискримінації людей з інвалідністю. Хоча й поступ у впровадженні положень Конвенції за останні роки теж відзначила, зокрема за статтями “Освіта”, “Реабілітація”, “Праця та зайнятість”.
Амалія Ґаміо, заступниця Голови Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю
У реаліях України люди з інвалідністю вже не чекають швидкої реакції від держави на зауваження Комітету ООН, навіть з огляду на те, що за останні півтора року кількість людей з інвалідністю внаслідок повномасштабного вторгнення росії збільшилася на 300 тис. осіб і нині становить 3 млн. Вони доводять своїми діями свою міць і готові далі виборювати свої права. Тому й не випадково обрана назва конференції – «Disability Power».
Голова ГО «Fight For Right» Юлія Сачук на відкритті Конференції нагадала: «У грудні 2021 року ми вперше вийшли на публічну акцію видимості «Light For Right», щоб озвучити перед державою вимоги, сформовані спільнотою. Відтак сталося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Держава виявилася не готовою до евакуації людей з інвалідністю, до розселення і підтримки. І саме в той момент люди з інвалідністю почали допомагати одні одним. Нашій організації, зокрема, з 24 лютого 2022 року вдалося допомогти понад 20 тис. українкам та українцям з інвалідністю. Також багато людей з інвалідністю пішли захищати країну, волонтерити і донатити. І це ті прояви сили, яких від нас не очікували ані держава, ані міжнародна спільнота. У 2024 році ми з партнерами хочемо продовжити рух до відбудови інклюзивної країни, де є місце кожній людині, де поважають права кожної людини».
Юлія Сачук, голова ГО «Fight For Right»
Юлія подякувала Міністерству соціальної політики за кроки до реформування інституційної системи, уряду – за поступове втілення стратегії безбар’єрності, та Олені Зеленській, яка приділяє увагу правам людей з інвалідністю.
Як розповіла заступниця міністерки соціальної політики Уляна Токарєва, Міністерство вже впроваджує багато реформ. Наразі це просування системи раннього втручання для родин, у яких народжуються діти з інвалідністю; робота над стандартами соціальних послуг. На 2024 рік також є великі плани – збільшити бюджет на протезування людей, насамперед захисників та захисниць, виділити кошти на фінансування послуги підтриманого проживання тощо. Пані Уляна не оминула в своїй промові й труднощі, зокрема роботу з місцевим самоврядуванням, й відкрито закликала громадянське суспільство бути “адвокатами” перед місцевим самоврядуванням: “Від того, як ми сформуємо законодавство, як ми побудуємо процеси, буде залежати те, які будуть результати. Об’єднати всі ресурси, які є на державному рівні, і ті, які є на локальному рівні, – це великий виклик. І тут ми потребуємо підтримки громадянського суспільства. У нас дуже амбітні плани з розробки нових стандартів, нормативних документів, з реалізації цієї політики в громадах і без участі громадянського суспільства ми рухатись не зможемо”.
Уляна Токарєва, міністерка соціальної політики
Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна теж згадала про аспект відповідальності за дискримінацію людей з інвалідністю: «У нас є пріоритет на два роки – це безбар’єрність просторів на рівні стандартів, правил, нормативів, щоб будувати по-старому було неможливо. І тут, з одного боку, ми замінили всі державні будівельні норми, ми імплементуємо європейські стандарти, але питання контролю в нас залишається болючим. І тут треба всім консолідовано ухвалити рішення – чи готові ми до різких дій? Чи готові ми до не просто штрафних санкцій, а кримінальних переслідувань тих, хто будує з бар’єрами?».
Тетяна Ломакіна, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності
Зі свого боку, заступник директора Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Роман Любченко підняв ще одне важливе питання: «Ми повернулися до теми адвокації доступності, яка тепер стає ще актуальнішою, тому що велика частина соціальної інфраструктури порушена. І велике питання, чи буде ця інфраструктура відновлена таким чином, щоб вона була доступною? Тому що раніше в 70% доступності не було. Наша перемога ще попереду, як і перші повоєнні вибори».
Роман Любченко, заступник директора Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні
Та чи не найболючіше недоступність помножена на бюрократію шокують ветеранів з інвалідністю. Адвокат, засновник юридичної компанії «Міллер», військовий і співзасновник правозахисного центру «Принцип» Масі Найєм розповів, що для нього та його однодумців справжнім викликом стала боротьба з успадкованими з радянських часів стереотипами, буцімто військові фактично не мають прав: «”Обороноздатність” і “права людини” сприймали як поняття-антагоністи. Нам вдалося зробити так, щоб ці поняття ототожнювалися. А також ми розробили ветеранську політику, яка теж має бути людиноцентричною. Найнесправедливіше, що більшість мобілізованих із сільської місцевості. І якщо я, як ветеран з інвалідністю, можу в місті отримати послуги з реабілітації тощо. То ветеран з інвалідністю, який повертається в село, взагалі не має такої можливості, не кажучи вже про інклюзивність і доступність. І це виклик насправді».
Масі Найєм, адвокат, засновник юридичної компанії «Міллер», військовий і співзасновник правозахисного центру «Принцип»
Також про значний відсоток недоступності об’єктів інфраструктури та послуг для людей з інвалідністю зазначила Людмила Фурсова і додала: «Мені бракує чесності. Мені би дуже хотілось від держави цієї чесності сказати, що “це в нас недоступне, це в нас бар’єрне, ми це знаємо, ми працюємо і ми ніде не пишемо що в нас 80% чи 90% безбар’єрних об’єктів”. Мені бракує підходів Конвенції про права людей з інвалідністю в питаннях доступності, безбар’єрності. Конвенція нам говорить про те, що відмова в розумному пристосуванні – це є дискримінацією за ознакою інвалідності, що відмова в доступі – це також дискримінація за ознакою інвалідності. Мені би дуже хотілось, щоб наше законодавство рухалось у цьому напрямку».
Спільнота людей з інвалідністю не мовчить і готова вимагати відповіді від держави. Можливо, слова активістів та активісток часом здавалися і дуже гострими. Але і замовчування проблем не має сенсу. Адже лише їх озвучення є одним з кроків до розв’язання. Не висловлювати вимоги, мовляв, вони не на часі, – теж абсурдно. Навпаки, саме зараз, під час війни росії проти України, коли весь світ підтримує нашу боротьбу за гідне життя у вільній інклюзивній країні, є шанс розбудовувати доступність на всіх рівнях. І, як зауважила у своєму зверненні виконавча директорка Всесвітнього інституту інвалідності (WID) Марсі Рот, саме доступна Україна – є ключовим елементом перемоги.
Щоб озвучити свої вимоги з доступності України, учасники та учасниці конференції вийшли на мирну акцію «Наша сила – доступна Україна» на Михайлівській площі в Києві. Організатори сподіваються, що спільна ідея з розбудови доступності України завдяки активістам та активісткам, які взяли участь у цій конференції та акції, дасть поштовх до реальних змін по всій Україні.
Експертка стратегічного розвитку організації людей з інвалідністю Fight For Right, здобувачка PhD Ірина Текучова закликає долучатися до мережі Fight For Right і разом розвивати інклюзивну демократію в Україні. Чим більше активістів та активісток ініціюватимуть зміни у своїх громадах і боротимуться за їхню реалізацію, тим більше шансів змінити країну вже найближчими роками. Саме правозахисна Мережа Fight For Right – це простір такої підтримки, взаємодопомоги і розвитку.
Щоб долучитися до Правозахисної Мережі Fight For Right, заповніть анкету https://6c1ow56dzjw.typeform.com/to/bqHk1SuU, або напишіть нам на пошту [email protected] лист із темою “Я в ділі”. Окрім цього, учасники та учасниці Мережі завжди мають пріоритет у відборах для участі в проєктах та подіях, та унікальний доступ до певних продуктів та можливостей організації.
Ознайомитися з Порядком денним реформ, яких вимагає спільнота людей з інвалідністю на 2023–2024 роки, можна за цим посиланням.
Цей захід організований ГО «Fight For Right» завдяки отриманому гранту від Програми «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)» в Україні у межах фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії та Посольства Великої Британії. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать автор(к)ам і не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії, погляди Crown Agents, International Alert та Crown Agents in Ukraine.
За підтримки MacArthur Foundation , The Partnership for Inclusive Disaster Strategies та IFES IFES Ukraine
