Як нечуючі політики та політикині змінюють життя людей з інвалідністю в ЄС?
У 2009 році адвокат Адам Коша став першим нечуючим депутатом Європейського парламенту, який спілкується жестовою мовою. А з початку вересня 2024 року він обіймає посаду державного секретаря у справах людей з інвалідністю Угорщини.
Fight For Right вітає з призначенням і вважає успішну правозахисну діяльність політиків та політикинь з інвалідністю в Європейському Союзі (далі – ЄС) здобутком для всієї спільноти.
У ЄС приблизно 87 мільйонів людей мають інвалідність, що становить близько 20% населення. Із них близько 1 мільйона людей нечуючі, а приблизно 51 мільйон людей мають порушення слуху.
Представництво людей з інвалідністю в установах ЄС, зокрема в Європейському парламенті є досить звичним. Однак ЄС не здійснює централізованого підрахунку кількості депутатів і депутаток з інвалідністю муніципальних або національних парламентів.
У ЄС є відомі політики і політикині з інвалідністю, зокрема ті, які використовують жестову мову. Важливу роль у просуванні прав людей з інвалідністю в ЄС відіграла, зокрема, нечуюча політикиня Хельга Стівенс із Бельгії, яка була депутаткою Європарламенту з 2014 до 2019 року. Вона виступала за визнання національних жестових мов офіційними і зробила внесок у численні загальноєвропейські ініціативи щодо інклюзії. Також на питаннях інвалідності фокусує увагу європарламентарів депутатка Анн-Софі Пеллетьє із Франції (обрана до Європарламенту у 2019 році).
Зі свого боку, Європейський форум з питань інвалідності (EDF) наголошує, що досі є перешкоди для забезпечення рівного доступу до політичної участі для людей з інвалідністю, зокрема щодо права балотуватися на посаду та доступних виборчих процесів.
А як щодо використання жестової мови в різних країнах ЄС, адже саме її визнання на державному рівні є запорукою реалізації прав для нечуючих та слабочуючих людей?
Усі країни-члени ЄС ратифікували Конвенцію про права людей з інвалідністю, що вимагає сприяти, захищати та підтримувати використання жестової мови в офіційних установах, забезпечуючи нечуючим людям доступ до інформації та спілкування нарівні з усіма.
Також Європейський парламент ухвалив декілька резолюцій (1988, 1998, 2016), у яких закликав визнавати та підтримувати національні жестові мови як офіційні мови з повним доступом до послуг, освіти та публічної інформації.
Багато країн ЄС офіційно визнають свої національні жестові мови у законодавстві. Наприклад:
– Фінляндія гарантує право на жестову мову у своїй конституції, що обумовлює її використання в державних установах;
– Данія визнала жестову мову у 2014 році, чим забезпечила її використання в суспільному житті, освіті та правовій системі.
– Австрія, Швеція та Словенія також офіційно визнали свої національні жестові мови і це забезпечило доступність державних послуг, ЗМІ та систем освіти для спільноти нечуючих.
Різні країни впроваджують політику, що забезпечує наявність перекладачів у судах, лікарнях та навчальних закладах. Приміром, в Іспанії законодавчо закріплено здійснення перекладу жестовою мовою на сесіях парламенту.
Щоправда поки рівень впровадження жестової мови в суспільному житті різниться між країнами ЄС. Але Європейська стратегія прав людей з інвалідністю на 2021–2030 роки має на меті залучити людей з інвалідністю в усі сфери життя, а для цього планується, насамперед, усунути комунікаційні бар’єри й забезпечити переклад жестовою мовою в державних установах.
Більше інформації зібрано Fight For Right у дослідженні підходів та кращих практик ЄС щодо безбарʼєрності, презентація якого невдовзі відбудеться.
