Шлях до деінституціоналізації: найважливіший перший крок
Початок процесу деінституціоналізації є важливим свідченням потужного розвитку демократії та цінності прав людини в будь-якій країні. В Україні, де в сотнях інституцій, ніби химерних відголосках радянського комунізму, продовжують перебувати тисячі людей з інвалідністю, старшого віку, з різними порушеннями здоровʼя, таке рішення про трансформацію всієї системи підтримки від держави – це ще й потужний прояв національного прагнення до свободи на всіх рівнях взаємовідносини між людьми, громадами, державою.
Тому Fight For Right щиро вітає роботу і наміри Міністерства соціальної політики України з розробки стратегії деінституціоналізації для забезпечення можливостей незалежного проживання кожної людини в громаді гідним і вільним життям. І «Шлях до деінституціоналізації: партнерство держави та громадянського суспільства для розвитку соціальних послуг» – публічна подія в Києві, організована Fight For Right разом з Міністерством соціальної політики України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», стала майданчиком для обговорення спільних подальших дій у творенні майбутнього деінституціоналізації.
У 2023 році Європейська Комісія оцінила рівень підготовки України до вступу в ЄС у сфері соціальної політики як початковий (Україна отримала один бал із п’яти можливих). Серед причин такої низької оцінки й те, що Україна вчасно не розпочала деінституціоналізації та не здійснила реформи соціальних послуг. У 2024 рік держава увійшла не лише з наявними проблемами, але й загрозою розширення інституцій. Адже, за словами заступниці Міністерки соціальної політики України Уляни Токарєвої, через війну багатьох людей старшого віку та людей з інвалідністю евакуйовують у безпечніші регіони саме до геріатричних закладів, психоневрологічних інтернатів та інших інституцій. При тому в інституції поселяють навіть тих людей, які до цього проживали самостійно у власних помешканнях.
Уляна Токарєва, заступниця Міністерки соціальної політики України
За даними Мінсоцполітики, нині в Україні 259 інтернатних закладів і 305 стаціонарних центрів територіальних відділень. Постійно в інституціях живуть 34,8 тисяч людей, працівниками інституцій є 24,2 тисячі людей.
«Світова практика засвідчує, що найкращі інституції, які б вони не були, все одно призводять до порушення прав людини, до обмежень, до знущань всередині. І змінюються не лише люди, які в них перебувають, а й працівники/-ці», – зауважила радниця – уповноважена президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна. І додала, що працівники та працівниці теж зазнають на собі негативного впливу інституцій, як місця, де вони мають фактично мають необмежену “владу” щодо тих людей, якими вони опікуються. До всього держава витрачає на підтримку інституцій щороку 8 мільярдів гривень.
Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена президента з питань безбар’єрності
Україна вже вивчає міжнародний досвід деінституціоналізації і показовим є приклад Чехії, де подолати довготривалу реформу вдалося лише після переспрямування бюджетних коштів. «Поки все є так, як зараз є, всім все добре. Лише нам – тим, хто переживає за права людини, – недобре. Ми маємо робити і дивитися, чи ті кошти, які ми вкладаємо, чи вони ведуть шляхом деінституціоналізації, чи вони допомагають просувати позитивні зміни?», – зазначила радниця – уповноважена.
Зі свого боку, Олена Колобродова, представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних і економічних прав, повідомила, що державна політика напрацьована на достатньо високому рівні, та її реалізація на рівні територіальних громад, особливо сільських, залишає бажати кращого. Зокрема, багато скарг отримує офіс уповноваженого щодо невиплати компенсації членам сімей, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі. “Під час наших моніторингів ми виявили, що дуже багато місцевих бюджетів не передбачають видатків на компенсацію за ці послуги. Ми розуміємо, що місцеві бюджети і взагалі територіальні громади є автономними, на них “тиснути” не можна. Водночас така компенсація гарантована законом”, – наголосила держслужбовиця.
Олена Колобродова, представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних і економічних прав
«Надзвичайно важливо, щоби гасло “будуємо краще, ніж було” безпосередньо стосувалося і системи соціальних послуг, і системи інституцій, які має держава, надаючи ці послуги, а також і підходів до деінституціалізації», – зауважила заступниця директора Міжнародного фонду “Відродження” Інна Підлуська.
Інна Підлуська, заступниця директора Міжнародного фонду “Відродження”
І сподіваємося, що так і буде! Адже завдяки спільним зусиллям Fight For Right та Міністерства соціальної політики, активістів та активісток за права людей з інвалідністю, попри всі перепони – деінституціоналізація в Україні стартувала.
На початку 2024 року Fight For Right із групою з-понад 20 національних та міжнародних експертів та експерток, активістів і активісток за права людей з інвалідністю напрацювали «Теорію змін». «Ми спробували уявити, яким може бути наше суспільство без інституцій, і які кроки ми маємо зробити для того, щоб це відбулося. Це великий візійний документ, але основна його мета показати, що деінституціоналізація можлива», – переконана Юлія Сачук, голова Fight For Right.
Юлія Сачук, голова Fight For Right
Зокрема, в “Теорії змін” наголошено, що утримання дітей, дорослих з інвалідністю та людей старшого віку в закладах стаціонарного догляду не відповідає вимогам Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Утримання осіб з інвалідністю в інституціях — це дискримінаційна практика і фактичне позбавлення правоздатності та волі на підставі порушень здоров’я. Це становить ризик примусового медичного втручання із застосуванням психотропних препаратів, загрожує застосуванням наркотиків та інших обмежувальних та «корекційних» заходів, а також іншими масовими та грубими порушеннями прав людини.
Як зауважила Олеся Яскевич, голова благодійного фонду «Бачити серцем», ми вже зараз є країною людей з інвалідністю, і нас з кожним днем стає все більше: «Якщо раніше я говорила що ми всі умовно від інвалідності на відстані умовно однієї аварії, то зараз ми всі на відстані однієї повітряної тривоги». А тому варто діяти превентивно, і насамперед розвивати сферу соціальних послуг, щоб убезпечити людей від потрапляння в інституції.
Олеся Яскевич, голова благодійного фонду «Бачити серцем»
Адвокаційна менеджерка Fight For Right Людмила Фурсова резюмувала, що ми як суспільство маємо створити такі умови, щоб кожна людина могла приймати рішення, бути цінною і жити незалежним гідним життям.
Людмила Фурсова, адвокаційна менеджерка Fight For Right
Наразі представники та представниці як громадянського суспільства, так і держави, працюють над стратегією деінституціоналізації. І впевнені, що невдовзі Україна отримає значно вищу оцінку Єврокомісії.
За міжнародної підтримки громадські організації вже підготували кілька мультидисциплінарних команд і розпочали оцінювання потреб мешканців та мешканок інституцій. Зокрема, проведено опитування в кількох психоневрологічних інтернатах у Черкаській, Житомирській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Перші результати засвідчили, що перебування в інституціях демотивує, люди втрачають навіть ті навички, що мали раніше, через заборону щось робити. Водночас понад половина респондентів та респонденток мають добрі і задовільні навички для незалежного життя.
Європейський союз підтримує поступ України на шляху деінституціоналізації, і на цьому акцентував Представник генерального директорату з розширення ЄС Мартін Мюлек. Він зазначив, що ці діалоги між державними органами та громадянським суспільством є початковою фазою і головне зараз забезпечити безперервність цього процесу.
Мартін Мюлек, представник генерального директорату з розширення ЄС
Ознайомитися з «Теорією змін» ви можете за посиланням на нашому сайті: https://ffr.para.marketing/wp-content/uploads/2024/06/Teoriya-zmin_deinstytutsionalizatsiya-mozhlyva.pdf
