Команда Fight For Right презентувала перше в Україні дослідження теми фіктивних одружень з жінками з інвалідністю задля уникнення мобілізації та / або для перетину кордону чоловіками призовного віку. Правозахисниці закликали державні органи влади, громадянське суспільство та медіа більше розповідати про ризики фіктивних шлюбів саме для жінок з інвалідністю.
Як з’ясувала Fight For Right, саме жінок з інвалідністю, які погоджуються на фіктивний шлюб в умовах воєнного стану, часто притягують до кримінальної відповідальності. І насправді мало жінок з інвалідністю насправді знають, яким лихом може обернутися їхня згода на фіктивний шлюб.
Як зауважила Юлія Сачук, голова Fight For Right, у цій темі немає простого поділу на «чорне та біле». Жінки з інвалідністю часто перебувають у повній залежності від свого оточення, погоджуються на фіктивні не від розкішного життя, а через критичний матеріальний стан, брак коштів на ліки чи життєво необхідне лікування, через відсутність підтримки в громадах.
«Ситуацію з фіктивними шлюбами не можна розглядати через чорно-білу призму, адже вона заразом порушує питання відповідальності, використання інвалідності та загроз для жінок з інвалідністю. Водночас фіктивні шлюби є суспільним явищем, на них є “попит”, і визнання цього є необхідною передумовою для формування ефективної відповіді, що потребує комплексних змін у законодавстві, діяльності правоохоронних органів і судовій системі для належного виявлення, документування, розслідування та притягнення до відповідальності».
Попит на фіктивні шлюби в Україні не зникає. Але державі варто передусім долати причини цієї проблеми, щоб жінкам з інвалідністю не доводилося думати про кримінальні авантюри заради виживання. Так, в одному з вироків суду на Волині жінці з інвалідністю за шлюб пообіцяли… 500 доларів, закордонний паспорт і лікування зубів. Чи повністю забезпечена людина погодилася б на таку ціну за кримінальний злочин під час війни?.. Це не «легкі гроші», це безвихідь. У цьому переконана авторка дослідження, адвокаційна менеджерка Fight For Right Людмила Фурсова.
Дослідниця провела ґрунтовний аналіз публічного простору, опитала експертів та експерток, самих жінок з інвалідністю, які мали подібний досвід, а також дослідила Єдиний державний реєстр судових рішень. У реєстрі станом на березень 2026 року виявлено 17 вироків жінкам з інвалідністю за незаконне переправлення осіб через державний кордон (стаття 332 Кримінального кодексу України). 5 вироків, у яких жінок з інвалідністю визнали і потерпілими за статтею 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми». А також одна справа, де жінка визнана винною у пособництві для ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (частина п’ята статті 27 та статті 336 Кримінального кодексу України).
Часто жінки з інвалідністю не з власної волі погоджуються на фіктивні шлюби, а через тиск оточення, маніпуляції.
Як зазначила спеціалістка з інклюзії ГО «Дівчата» Марина Сташина-Неймет, жінки з інвалідністю, зокрема на Закарпатті, масово отримують навіть онлайн пропозиції укласти фіктивний шлюб із військовозобов’язаними чоловіками для їх виїзду за кордон. Заробляють на цьому організатори груп у соцмережах, які обіцяють повний супровід і відсутність наслідків. Але насправді участь у цих схемах передбачає величезні юридичні та особисті ризики для жінок з інвалідністю. У невеликих населених пунктах і селах жінки опиняються під жорстким тиском родин та релігійних громад, які з різних причин змушують їх погоджуватися на такі правопорушення. У разі відмов жінки з інвалідністю ризикують опинитися в повній ізоляції. У разі згоди є, зокрема, ризики також труднощів із переоформленням інвалідності та юридичної плутанини з медичною документацією через зміну прізвища.
Юрист Fight For Right Ярослав Бочко переконаний, що жінкам з інвалідністю варто попередньо консультуватися, щоб запобігти потраплянню в подібні ситуації:
«Жінка може навіть не здогадуватися про кримінальну відповідальність. Їй кажуть: “Давай одружимося на два тижні, з’їздимо за кордон, і ти повернешся”. А про реальні наслідки людина дізнається лише тоді, коли їй вручають підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Розв’язувати ці проблеми в судах значно складніше, ніж попередити їх завдяки консультації з юристом».
За словами правозахисниць із Fight For Right, усе ще недостатньо публічної інформації з точки зору самих жінок з інвалідністю, зокрема причин, чому жінки погоджуються на фіктивні шлюби або самі їх ініціюють. А також роз’яснень, чим загрожує участь у подібних схемах жінкам з інвалідністю.
Саме тому Fight For Right рекомендує для надавачів послуг усіх рівнів, зокрема державним органам влади:
- провести реальний аудит доступності своїх послуг, зокрема через опитування людей з інвалідністю;
- поширювати інформацію про наявні послуги та про їхню доступність для людей з інвалідністю, адже люди можуть навіть не знати про них;
- вжити заходів для доступності послуг для різних людей з інвалідністю (фізична доступність, доступ до інформації, зокрема доступність електронних сервісів, інформація простою мовою, зміна підходів у ставленні до людей тощо).
Правоохоронним органам та мережі безоплатної правової допомоги слід:
- розробити інструкції для жінок з інвалідністю (а також інших людей – з кола родини, друзів, знайомих тощо) про те, як діяти, куди звертатися, якщо вони отримують пропозицію фіктивного шлюбу або коли пропозиція перетворюється на тиск чи шантаж;
- створити роз’яснення про приховані цивільні ризики: майно, поділ майна при розлученні, спільні зобов’язання за кредитами, можливість для фіктивного чоловіка стати спадкоємцем першої лінії.
Правоохоронним органам, медіа, неурядовим організаціям Fight For Right рекомендує:
- у публічному просторі змінити акцент з кримінальної відповідальності та «легкого» заробітку на ймовірні ризики для жінок з інвалідністю, більше говорити про загрозу експлуатації, торгівлі людьми, насильства тощо.
Захід провела Fight For Right за підтримки Action Aid у межах проєкту «Дослідження щодо прав жінок з інвалідністю під час війни та в умовах євроінтеграції».
