У межах Конференції держав-учасниць Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (COSP19) Fight For Right спільно з провідними міжнародними правозахисниками та правозхисницями обговорили необхідність закріплення прав людей з інвалідністю в майбутній Конвенції про запобігання злочинам проти людяності та покарання за них (CAH Convention).
Модерував захід «Доступ до правосуддя: забезпечення врахування інвалідності в Конвенції про запобігання злочинам проти людяності та покарання за них» міжнародний адвокат Вільям Понс. Він зауважив, що системне насильство, приміром нацистську програму “Т-4” (Action T4), Нюрнберзький трибунал визнав злочином проти людяності. І слід врахувати в Конвенції CAH форми злочинів стосовно людей з інвалідністю, адже це дасть змогу розглядати подібні випадки в судах саме з позиції того, що потерпілі мали інвалідність і стали ціллю саме через це.
Хоча злочини проти людяності визнані найтяжчими порушеннями міжнародного права, та вони досі не закріплені окремим документом, на відміну від геноциду приміром. І цей юридичний вакуум негативно відображається під час випадків захисту прав, зокрема, людей з інвалідністю, проти яких під час воєнних дій та репресій були вчинені злочини. Не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу люди з інвалідністю часто залишаються «невидимими» для судової системи.
Представниця Міжнародного альянсу інвалідності (IDA) Міріам Нтенге розповіла, що коли людина з психосоціальною інвалідністю або людина з альбінізмом приходить, щоб розповісти свою історію, щодо неї вже є презумпція, буцімто вона не має права на це. І часто саме через позбавлення людей з інвалідністю правосуб’єктності, дієздатності, вони не можуть добитися правосуддя. «Коли жінка з інтелектуальною інвалідністю звертається до суду, щоб розповісти про примусову стерилізацію, їй кажуть: “Ви не можете бути свідком, у вас немає дієздатності”. Ми маємо змінити це: держави повинні відповідати за злочини проти людяності, тому що це і є злочини проти людяності».
Адвокаційна менеджерка Fight For Right Євгенія Булана наголосила, що за останні чотири роки російські війська масово вчиняють воєнні злочини проти цивільного населення. Кількість кримінальних проваджень за відповідною статтею Кримінального кодексу станом на кінець січня 2026 року досягла близько 213 тисяч. Fight For Right зафіксувала жахливі прецеденти, що вказують на цілеспрямованість російських атак, агресії та актів насильства саме проти людей з інвалідністю
«Fight For Right зафіксували такі злочини, як примушення до пропаганди, позасудові страти, незаконні депортації та примусове переміщення, створення нелюдських умов утримання та медична недбалість, обмеження доступу до їжі, соціальної та медичної підтримки. У злочинах, задокументованих Fight For Right, видно, що саме інвалідність була чинником, який росія систематично використовувала як інструмент маніпуляцій та примусу. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, також є поширеним видом злочину під час війни росії проти України», – розповіла Євгенія.
Нині 65 держав уже надали свої офіційні пропозиції до майбутньої Конвенції. Зокрема, вони наполягають на посиленні захисту прав людей з інвалідністю Україна, Польща, Уругвай та країни Скандинавії.
Правозахисна спільнота вимагає додати «інвалідність» до переліку підстав, за якими системні переслідування та злочини проти цивільного населення визнаватимуть злочинами проти людяності. А також у судах слід забезпечити доступність для людей з інвалідністю (переклад жестовою мовою, інформацію в доступних форматах, психологічну підтримку тощо), щоб люди з ментальними, сенсорними чи фізичними порушеннями могли самостійно давати свідчення та захищати себе.
Окрім цього, правозахисна спільнота вимагає напрацювати механізми для розслідування насильства та вилучення доказів із закладів інституційної системи (інтернатів тощо), у яких люди часто повністю ізольовані від отримання правничої допомоги.
Виконавчий директор Validity Foundation Стівен Аллен резюмував:
«Конвенція про злочини проти людяності, що не включатиме людей з інвалідністю, не буде нейтральною. Вона просто відтворить тривалу історію невидимості страждань і болю людей з інвалідністю перед нашими системами правосуддя. Історія тут справді має значення».
Зрештою спікери та спікерки заходу закликали громадянське суспільство та дипломатичні представництва усього світу продовжувати адвокатувати права людей з інвалідністю, щоб майбутня глобальна Конвенція гарантувала правосуддя для кожної людини без винятку.
