Голова Fight For Right Юлія Сачук на презентації дослідження «Індекс майбутнього: Професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» наголосила, що інфраструктурні бар’єри, негативні стереотипи і відсутність достатньої підтримки та захисту від дискримінації досі знижують шанси професійної самореалізації підлітків з інвалідністю.
«Молоді люди з інвалідністю змушені у виборі професії, схилятися до того, що, можливо, менше їм підходить і подобається, але більш доступно. У їхньому житті досі не має місця для мрій і здійснення своїх амбіцій», – зазначила Юлія і додала, що для вчасної профорієнтації і успішної кар’єри в подальшому для підлітків і підліток з інвалідністю потрібна участь батьків / матерів, освітян/-ок і фахівців/-чинь із профорієнтації, але голос і очікування молоді мають бути на першому місці.

«Результати «Індексу майбутнього» показують: наші підлітки зберігають віру у власне майбутнє, але потребують більшої підтримки у визначенні професійного шляху. Наше завдання – створити умови, де талант і здібності кожної дитини знайдуть застосування саме тут, в Україні», – переконана перша леді України Олена Зеленська.
Які проблеми виявило дослідження Індексу майбутнього?
Загалом в Україні Індекс майбутнього лишається на рівні трохи вище середнього – 0,64 (за шкалою від нуля до одного, де більше значення вказує на кращу ситуацію).
Для отримання якісних показників соціологи/-ні опитали 5089 підлітків і підліток 13–16 років, а також 5089 батьків або опікунів/-ок дітей. Усе з ціллю виявити, які плани й очікування українських підлітків щодо професійного майбутнього, як на них впливають війна, освітнє та психологічне середовище, родина та соціально-економічні умови? Який відсоток підлітків і підліток з інвалідністю вже визначилися, ким хочуть стати в майбутньому?
Результати дослідження підсвітили проблему низького рівня профорієнтації дітей. Лише 30% підлітків і підліток можуть назвати конкретну професію чи вид зайнятості, які вони б очікували мати в 30 років. Цей показник удвічі менший за середній показник у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Лише 3% опитаних проходили стажування, 7% мали зустрічі з кар’єрними радниками, 11% відвідували екскурсії на підприємства.
Що вплинуло на низьку профорієнтацію, зокрема підлітків і підліток з інвалідністю?
Згідно з дослідженням, основними барʼєрами профорієнтації підлітків і підліток з особливими освітніми потребами є такі:
- фізична недоступність;
- нестача фахівців/-чинь із профорієнтації;
- стигматизація з боку суспільства й навіть педагогічного колективу тощо.
Ще більше бар’єрів доводиться долати на шляху до самореалізації молоді з інституційних форм догляду. Згідно з дослідженням, на низький рівень їх профорієнтації впливають додатково такі чинники:
- відсутність батьківської підтримки і рекомендацій;
- слабкий фокус на життєво необхідних навичках;
- нестача плану профорієнтації.
Як поліпшити ситуацію?

«У жодному разі адаптація, створення доступності, забезпечення розумним пристосуванням не мають розглядатися, як проблема, зокрема як проблема саме молодої людини з інвалідністю», – наголосила Юлія Сачук у дискусії щодо пошуку шляхів підвищення рівня Індексу майбутнього.
І поділилася прикладом успішної підтримки підліток з інвалідністю в межах школи «Лідерка-тінейджерка». Тут Fight For Right об’єднують юних лідерок, батьків та матерів, і всіх, хто займається освітою та вихованням дівчат з інвалідністю, для того, щоб спільно вибудувати шлях зростання і кар’єрного розвитку.
«Розвиток лідерства підлітків і підліток з інвалідністю та їх мотивації до професійної реалізації можуть значно підвищити Індекс майбутнього» – підсумувала Юлія.
Кирило Невдоха, голова Офісу дітей і молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України, також зазначив, що важливо «регулярно проводити «чек-ап» сильних сторін, інтересів дитини, допомагати зрозуміти, що їй подобається, і що потрібно для роботи в тій чи іншій сфері — від необхідних навичок до конкретних кроків».
***
Із негативних тенденцій, виявлених під час дослідження, це те, що менше половини (45%) підлітків і підліток хочуть лишитися жити в Україні. Кожна четверта дитина планує жити за кордоном, бо вбачає там передусім кращі умови для розвитку і наявні там можливості, а не безпекові міркування.
Ми у Fight For Right переконані, що тільки спільна підтримка дорослих, розвиток можливостей і доступності, подолання стигми додасть бажання нашим підліткам самореалізуватися саме в Україні. Підтримуймо лідерство молоді з інвалідністю вже сьогодні!
Дослідження проведено за ініціативи Фундації Олени Зеленської.