Закон 5344-д прийнято. Чи забезпечить він права людей з інвалідністю на працю?
15 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», робота над яким тривала понад два роки.
Команда Fight For Right неодноразово висловлювала свою позицію щодо зазначеного законопроєкту. Зокрема, в грудні 2022 року підготовлено висновок до першої редакції законопроєкту, в якому надали рекомендації для його вдосконалення. У січні 2024 року наша команда зауважила, що попри доопрацювання законопроєкт до другого читання все ще не відповідає стандартам Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Директиві Ради 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 року.
Нагадаємо про кілька ключових моментів, які дали би змогу вдосконалити регулювання розумного пристосування та захистити людей з інвалідністю від дискримінації у сфері праці:
- належне визначення обов’язку забезпечити розумним пристосуванням та відмови від розумного пристосування в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»;
- відмова від підходу визначення переліку заходів розумного пристосування, адже його ідея полягає в тому, що воно є індивідуальним рішенням, потрібним для конкретної людини;
- заходи розумного пристосування має визначати не роботодавець, а працівник чи працівниця;
- потребує врегулювання питання компенсації за розумне пристосування для людей з інвалідністю, які є самозайнятими особами. Частковим рішенням може бути зміна підходу, коли за компенсацією звертається не роботодавець, а сама людина з інвалідністю і в неї залишається обладнання для подальшого використання.
Fight For Right, як організація людей з інвалідністю, наголошує, що чинне законодавство у сфері праці є застарілим і не відповідає міжнародним стандартам, підтвердженням чого може бути й такий низький відсоток працевлаштованих людей з інвалідністю – лише 16 %. Ми підтримуємо необхідність змін і вкотре нагадуємо, що питання працевлаштування людей з інвалідністю має регулюватись трудовим та антидискримінаційним законодавством, а не окремим законом щодо прав людей з інвалідністю.
Під час розробки наступних рішень у сфері праці людей з інвалідністю, дороговказами для авторів та авторок законодавчих ініціатив має бути Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Директива Ради 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 року про встановлення загальних рамок для однакового ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, Загальний коментар Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю про права людей з інвалідністю у сфері праці та зайнятості (№ 8 від 07.10.2022). Консультування з людьми з інвалідністю та громадськими організаціями людей з інвалідністю не лише на етапі вдосконалення законодавчих ініціатив, а на етапі їхньої розробки – це також той елемент, без якого неможливо створити дієві механізми для праці та зайнятості людей з інвалідністю.
